Барзилович Семен Андрійович
Семен Андрійович Барзилович (25 квітня 1903, Новий Ропськ — 27 липня 1958, Київ) — український архітектор, художник, педагог, член Спілки архітекторів СРСР.
| Семен Андрійович Барзилович | |
|---|---|
 | |
| Народження |
25 квітня 1903 Новий Ропськ, Новозибковський повіт, Чернігівська губернія |
| Смерть | 27 липня 1958 (55 років) |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | Російська імперія, УНР, СССР |
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ, Канів, Тернопіль, Донецьк |
| Автограф |
 |
Біографія ред.
Народився 12 [25] квітня 1903 року в містечку Новий Ропськ Новозибковського повіту Чернігівської губернії в родині священика. Після закінчення в 1921 році Стародубської середньої школи вступив до Київського архітектурного інституту, реорганізованого в Художній інститут, архітектурний факультет якого закінчив у 1928 році із званням «архітектор-художник, організатор виробництв». Учень П. Альошина, О. Вербицького, П. Хаустова.
Навчаючись працював, пройшовши шлях з усіх будівельних спеціальностей від чорноробочого до архітектора.
Працював у «Міськбудпроекті», «Військпроекті», «Київпроекті», архітектурних майстернях Управління в справах архітектури Києва та інших установах.
Помер 27 липня 1958 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 14, ряд 11, місце 15). На могилі квітник, мармурова дошка на огорожі. Текст напису: «Барзилович Семен Андреевич 1903—1958».
Архітектурна діяльність ред.
Автор понад 100 проєктів житлово-побутового характеру, а також промислового, залізничного, громадського, торговельного та інших, на яких вів авторський нагляд.
Брав участь у проєктуванні та будівництві у Києві:
- кінофабрики (1927—1930);
- залізничного вокзалу (1928—1930);
- добудові театру опери та балету (1937—1938);
- житлового будинку на Нагірній вулиці, 8/32 (1938—1940);
- забудові Гідропарку (1949—1950);
- житлового будинку акторів на Пушкінській вулиці (нині вул. Євгена Чикаленка, 1939—1954);
- житлового будинку на Почайнинській вулиці (1939);
- адміністративного та житлового будинку Київського цукрового тресту на Прорізній вулиці (1940—1945);
- водного басейну в Ботанічному саду (1944);
- житлового будинку 4-ї взуттєвої фабрики на вулиці Фрунзе (нині Кирилівська) (1946—1957);
- будівель пляжу на Трухановому острові (1945—1946);
- сільськогосподарської академії та політехнікуму зв'язку (1945);
- розробка проєкту огорожі біля пам'ятника Богдану Хмельницькому в Києві (1947);
- перепланування та благоустрій Подільського району (1951);
- планування Сінної, Солом'янської та Лук'янівської площ (1949—1950);
- варіанти планування та забудови Дарниці (1949—1950);
- урядової пристані на Дніпрі (1947—1948);
- піонерського табору для дітей заводу «Укркабель» в Пуща-Водиці (1950—1958) та багатьох інших.
Спільно з архітекторами В. Жогою, В. Павленком, Б. Бондаренком в 1945 році розробив проєкт під девізом «Кантата» архітектурного ансамблю Хрещатика (четверта премія), а в 1947—1952 роках брав участь в роботах по його забудові.
Барзиловичу також належить:
Викладацька робота ред.
В 1945—1947 роках вів викладацьку роботу в Київському інженерно-будівельному інституті. Також викладав в Київському залізничному технікумі, Технікумі житлово-цивільного будівництва, залізничні профшколі, на різних курсах по підвищенню кваліфікації будівельників. Серед учнів: В. К. Жернов, О. О. Анісімов.
Література ред.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 49. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. — Київ: «З-Медіа», 2008. — С. 104. ISBN 966-96254-2-4 стор. 10—11.