Відкрити головне меню

Барбар Аркадій Олексійович

Арка́дій Олексі́йович Ба́рбар (*1879, с. Попівщина, Роменський повіт, Полтавська губернія — †3 листопада 1937, урочище Сандармох, Карелія) — директор Департаменту Міністерства народного здоров'я УНР. Жертва сталінського терору.

Барбар Аркадій Олексійович

БіографіяРедагувати

Народився в родині українського шляхтича Олексія Барбара. Закінчив медичний факультет Київського університету, був членом УСДРП. У часи постання УНР і Гетьманату — один з організаторів служби масового медичного обслуговування.

До арешту — 18 серпня 1929 р.— працював на посаді старшого асистента, професора Київського медичного інституту, був науковим співробітником, членом президії Медичної секції Всеукраїнської академії наук. Мешкав у Києві.

Незаконно засуджений на сфабрикованому процесі СВУ до восьми років позбавлення волі. З Ярославського політізолятора згодом переведений на Соловки.[1] Відбував покарання у спецізоляторі «Савватьєво», завідував медичним околодком. Постановою окремої трійки Управління НКВС СРСР по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 року дістав найвищу кару (розстріл). Вивезений із Соловецької тюрми з великим етапом в'язнів і страчений 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох поблизу робітничого селища Медвежа Гора (нині м. Медвеж'єгорськ, Республіка Карелія, РФ).

Пленум Верховного суду УРСР 11 вересня 1989 р. скасував вирок у справі, припинивши її за відсутністю складу злочину.

Література і джерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.