Відкрити головне меню

о. Олександр Баран
Олександр Баран.jpg
Народився 28 березня 1928(1928-03-28)
Концово, передмістя Ужгорода, Чехословаччина ЧехословаччинаУкраїна Україна
Помер 12 жовтня 2004(2004-10-12) (76 років)
Вінніпег, Канада Канада
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Діяльність священик
Відомий завдяки дослідник історії української церкви, священик, професор, педагог, видавець церковно-історичних документів.
Alma mater Папський східний інститут
Науковий ступінь доктор богослов'я
Титул доктор богослов'я, доктор церковної історії
Конфесія греко-католик
Батько Віктор-Ґейза Баран
Мати Марта з дому Дулишкович

о. Олекса́ндр Ві́кторович Бара́н (28 березня 1926, Концово, передмістя Ужгорода, Закарпаття — 12 жовтня 2004, Вінніпег, Канада) — дослідник історії української церкви, священик, професор, педагог, видавець церковно-історичних документів.

Освіта й університетиРедагувати

Уродженець Закарпаття, син Віктора Барана та Марти (з дому Дулишкович). Здобув середню освіту в Ужгороді. У 1948 закінчив Карловий університет у Празі зі ступенем бакалавра, де вивчав історію слов'янських народів і слов'янську філологію. У роках 1948—1955 вивчав богословські й історичні науки у Римі в університеті Урбаніаум та в Папському східному інституті, де і захистив докторські дисертації: «Київська митрополія і Мукачівська єпархія» (лат. «Metropolia Kioviensis et Eparchia Mukacoviensis» (1957)) у першому, і «Марамароська єпархія та її з'єднання» лат. «Eparchia Maramorosiensis euisque unio» (1960) — у другому.

25 березня 1954 року висвячений у Римі архієпископом Іваном Бучком на священика Української греко-католицької церкви.

Професійна діяльністьРедагувати

З 1961 року проживав у Канаді, вивчав славістику в Оттавському університеті та в 1973 році здобув ступінь магістра на основі «Розвідки про мову Лучкая». Між роками 1965—1990 — професором Манітобського університету та викладачем Східної і Західної середньовічної історії та історії європейського сходу. Викладав і в Українському католицькому університеті св. Климентія в Римі, і в Університеті св. Павла в Оттаві.

Дійсний член УВАН, її голова (1974—1975, 1978—1981, 1989—1990), член НТШ, УІТ, Українського богословського наукового товариства (один з його організаторів), голова (1977—1978) Осередку української культури і освіти, голова товариства ім. Шашкевича (1970—1977), член Канадської асоціації славістів, Канадської асоціації східно-християнських студій, Американської асоціації вивчення славістичних студій та ін., член редколегії журналу «Український історик» та ін. видань.

Помер після тяжкої і тривалої хвороби на 78-му році життя. Похований на цвинтарі Всіх Святих у Вінніпезі.

ТвориРедагувати

  • Metropolia Kioviensis et Eparchia Mukacoviensis — Рим,1960;
  • Eparchia Maramorosiensis eiusque unio. — Рим, 1962;
  • Єпископ Андрей Бачинський і церковне відродження на Закарпатті. — Йорктон, 1963;
  • Церква на Закарпатті в роках 1665—1691. — Рим,1968;
  • Козаки на Закарпатті в 1619 році / Український історик.- 1970.- № 01-03 (25-27)
  • The Cossacks in the Thirty Years War (співавт. Ю.Гаєцький). — Рим, 1969 — Т.1; 1983. — т. 2;
  • Конгрегація пропаганди та українці. — Йорктон, 1974;
  • «Гомілетичні Бесіди Михайла Лучкая з 1830 р.» — Вінніпег, 1977;
  • Питання українського патріархату в Шашкевичівській добі — Вінніпег, 1974;
  • Carpatho-Ukrainian (Ruthenian) Emigration. 1870—1914 — Вінніпег, 1983;
  • Козацько-перські взаємини в творах Пієтро Делла Валле. — Вінніпег, 1985;
  • Нариси історії Пряшівщини. — Вінніпег,1990;
  • Праця для церкви і для народу: життя і діяльність о. д-ра Василя Кушніра. — Вінніпег, 1995.

ПриміткиРедагувати

  1. Record #11988693x // загальний каталог Національної бібліотеки Франції

ДжерелаРедагувати

  • Боровик М. Століття українського поселення в Канаді (1891—1991) — Монреаль; Оттава, 1991. — С.241;
  • Бюлетень Канадського інституту українських студій. — 1977 — Вересень-жовтень. — С.10;
  • Encyclopedia of Ukraine. — V.1. — Toronto;London, 1985 — P.175;
  • Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег, 1986. — С.43;
  • Пекар А. Професор Олександр Баран, історик Закарпаття // Український історик. — 1997. — № 1-4. — С. 112—120;
  • Ukrainians in North America. — Champaign, 1975. — P.11;
  • Винар Любомир. Олександр Баран: діяльність і наукова творчість (З нагоди 50-ліття наукової праці) // Український історик. — 1999. — № 2-4 — С.93-109.

ПосиланняРедагувати