Барановський Теофіл

український інженер-технік, громадсько-культурний діяч

Теофіл (Теофіль) Барановський (10.11.1840, с. Ріпнів, Золочівський округ (нині — Буський р-н Львів. обл.), Королівство Галичини та Володимирії — 18.07.1897, м. Львів, Королівство Галичини та Володимирії) — український інженер-технік, громадсько-культурний діяч. Співзасновник «Просвіти» і НТШ. Відповідальний редактор газети «Руслан».

Барановський Теофіл
Народився 10 листопада 1840(1840-11-10)[1]
Ріпнів, Золочівський округ
Помер 18 липня 1897(1897-07-18)[1] (56 років)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Країна Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Діяльність інженер-будівельник, активіст, редактор
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов українська, польська і німецька
Заклад Руслан (газета)
Членство Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка і Наукове товариство імені Шевченка

Закінчив реальну школу у Львові, пізніше навчався у Львівській політехніці. Від 1869 працював у Крайовому виділі намісництва у Львові, де відповідав за стан справности та консервації ремонту державних доріг на території Галичини. 1869 — тимчасовий технічний асистент, 1872 — етатовий (оплачуваний) асистент. 1885 року заступав крайового інженера в Бережанах. З 1892 року — інженер першого класу[2].

Один із небагатьох українців Галичини, хто в 1860-х роках обіймав посаду в Крайовому комітеті Галичини. Сучасники згадують його активну позицію і громадську активність. Після другого шлюбу, з полькою Авґустою Шмидович, своїх дітей хрестив за українським обрядом[2].

Учасник національно-просвітницького руху українців Галичини 1860—90­-х років. Один зі засновників товарист­ва «Просвіта» у Львові 1868 року. 1889 року входив до виконавчого к­омітету у справі зведення будинку товарист­ва. Стояв біля витоків Товариства ім. Шевченка (1873; один із підписантів першого статуту товариства)[3], з 10 травня 1891 року був членом Виділу (президії) НТШ. 1897 року був відповідальним редактором газети «Руслан», хоча до редакційних справ не втручався[2].

Похований на Личаківському цвинтарі[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б http://encyclopedia.com.ua/search_articles.php?id=198
  2. а б в г Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. словника / ред. М. М. Романюк; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Н.-д. центр періодики. — Львів, 1994. — Вип. 10.  — С. 20.
  3. Ковалишин Оксана. Освітньо-просвітницька діяльність літературного товариства імені Шевченка (1873-1892 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. — 2016. — Вип. 31. — С.226–233.

ДжерелаРедагувати