Бан Муанг
Бан Муанг (тай. บานเมือง; д/н–1279) — 2-й володар держави Сукхотай у 1270—1279 роках. Ім'я перекладається як «Той, хто радує народ».
| Бан Муанг | |
|---|---|
| тай. បានមឿង тай. บานเมือง | |
 | |
| Народився |
13 століття Sukhothaid, Сукхотай |
| Помер |
1279 Sukhothaid, Сукхотай ·природна смертьd |
| Країна | Сукхотай |
| Національність | тайці |
| Діяльність | монарх, політик, офіцер |
| Знання мов | тайська |
| Суспільний стан | Член королівської родини |
| Титул | король |
| Посада | король Таїланду[d] |
| Конфесія | Махаяна |
| Рід | Phra Ruang dynastyd |
| Батько | Шрі Індрадітья |
| Мати | Sueangd |
| Брати, сестри | Рамакхамхаенг Великий |
| Діти (1) | Нгуанамтхом |
Життжпис ред.
Походив з династії Пхра Руанг. Другий син Шрі Індрадітьї, правителя Сукхотаї, та Суанг. Про дату народження та молоді роки відомостей обмаль. Посів трон після смерті батька 1270 року. Про нього є лише окремі написи, що відносяться до наступних панувань.
Вважається, що Бан Муанг продовжив політику розширення володінь. Але нічого невідомо про якісь значні територіальні надбання. Помер близько 1279 року. Йому спадкував молодший брат Рамакхамхаенг.
Джерела ред.
- Patit Paban Mishra, The History of Thailand, ABC-CLIO, 2010, ISBN 9780313340918.