Балтазар Марія де Мораїс Жуніор
Балтазар Марія де Мораїс Жуніор (порт. Baltazar Maria de Morais Júnior; нар. 17 липня 1959, Гоянія) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції нападника і став дуже популярним завдяки своїй здатності реалізації моментів, що дозволяло йому багато разів ставати найкращим бомбардиром у різних турнірах[2]. У складі збірної Бразилії — володар Кубка Америки.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Балтазар Марія де Мораїс Жуніор | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 17 липня 1959 (64 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Гоянія, Центрально-західний регіон Бразилії, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 73 кг[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
У дорослому футболі дебютував 1978 року виступами за «Атлетіко Гояніенсе», у складі якого того ж року став найкращим бомбардиром чемпіонату штату Гоїя.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Греміо», до складу якого приєднався 1979 року. У першому ж сезоні Балтазар допоміг своєму клубу виграти чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул, а 1980 року — став переможцем і найкращим бомбардиром чемпіонату штату, а також увійшов до символічної збірної чемпіонату Бразилії. 1981 року в другому фінальному матчі чемпіонату Бразилії, після поразки 2:1 в першому, Балтазар забив єдиний гол і приніс «Греміо» перше в історії національне чемпіонство. Того ж року Балтазар вдруге поспіль став найкращим бомбардиром чемпіонату штату. Всього відіграв за команду з Порту-Алегрі три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Греміо», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,58 голу за гру першості.
1982 року Балтазар перебрався в «Палмейрас», але вже наступного року став гравцем «Фламенго», з яким в 1983 році вдруге в своїй кар'єрі виграв бразильський чемпіонат, забивши за сезон 13 голів в чемпіонаті, в тому числі і один у фіналі.
1984 року Балтазар ненадовго повернувся до «Палмейраса», після чого переїхав до «Ботафогу». В цій команді він став найкращим бомбардиром чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро в 1984 році.
1985 року Балтазар став гравцем іспанської «Сельти», з якою в першому ж сезоні вилетів з Ла Ліги, проте бразильський форвард залишився в команді й у сезоні 1986/87 з 34 голами став найкращим бомбардиром Сегунди, допоміг команді виграти свою групу і повернутись в еліту, де провів з «Сельтою» ще один сезон.
Влітку 1988 року Балтазар став гравцем столичного «Атлетіко», в якому за перший сезон забив 35 голів в 36 матчів, здобувши другий трофей Пічічі за три роки, після чого Балтазар забив ще 18 голів в наступному сезоні. Тим не менше, після появи молодого форварда «матрасників» Маноло, 31-річний бразилець втратив місце в команді Томіслава Івича, зігравши за півроку лише в трьох матчах чемпіонату, і в листопаді 1990 року, підписав контракт з португальським «Порту», де грав до кінця сезону, здобувши кубок Португалії.
Влітку 1991 року став гравцем французького «Ренна», проте за підсумками сезону 1991/92 клуб вилетів Ліги 2 і незабаром Балтазар покинув клуб.
1993 року Балтазар повернувся в рідне місто і став гравцем «Гояса». 1994 року форвард став переможцем і найкращим бомбардиром чемпіонату штату Гоїя.
Завершив професійну ігрову кар'єру у японському клубі «Кіото Санга», якому 1995 року допоміг вийти в елітний дивізіон, забивши 28 голів в 27 матчах. У сезоні 1996 року, зігравши лише три матч і першому дивізіоні, Балтазар завершив ігрову кар'єру.
Виступи за збірну ред.
Виступав за молодіжну збірну Бразилії на чемпіонаті світу з футболу до 20 років у 1977 році.
27 серпня 1980 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії, вийшовши на заміну в товариській грі проти збірної Уругваю (1:0). Наступного року зіграв ще два матчі за збірну і забив один голу ворота збірної Іспанії.
Після восьмирічної перерви, 1989 року, Балтазар повернувся в збірну Бразилії і потрапив у заявку збірної на домашній Кубок Америки 1989 року. На турнірі був дублером пари Бебету —Ромаріу і зіграв лише в трьох матчах в груповому етапі — з Венесуелою, якій забив останній гол у матчі (3:1), Перу (0:0) і Колумбії (0:0). Після завершення розіграшу Кубка Америки більше до складу збірної не викликався.
Протягом кар'єри у національній команді всього провів у формі головної команди країни лише 6 матчів, забивши 2 голи.
Статистика ред.
Клубна ред.
| Чемпіонат | Ліга | |||
|---|---|---|---|---|
| Сезон | Клуб | Ліга | Ігри | Голи |
| Бразилія | Ліга | |||
| 1979 | «Греміо» |
Серія A | 16 | 10 |
| 1980 | 18 | 14 | ||
| 1981 | 21 | 10 | ||
| 1982 | 23 | 12 | ||
| 1983 | «Фламенго» |
26 | 13 | |
| 1984 | «Палмейрас» |
11 | 2 | |
| 1984 | «Ботафогу» |
0 | 0 | |
| 1985 | 18 | 1 | ||
| Іспанія | Ліга | |||
| 1985/86 |  «Сельта» |
Ла Ліга | 32 | 6 |
| 1986/87 | Сегунда Дивізіон (ІІ) | 44 | 34 | |
| 1987/88 | Ла Ліга | 16 | 7 | |
| 1988/89 | «Атлетіко» |
36 | 35 | |
| 1989/90 | 38 | 18 | ||
| 1990/91 | 3 | 0 | ||
| Португалія | Ліга | |||
| 1990/91 |  «Порту» |
Прімейра-Ліга | 19 | 2 |
| Франція | Ліга | |||
| 1991/92 |  «Ренн» |
Дивізіон 1 | 34 | 6 |
| 1992/93 | Дивізіон 2 (ІІ) | 0 | 0 | |
| Бразилія | Ліга | |||
| 1993 | «Гояс» |
Серія A | ? | ? |
| 1994 | Серія B (ІІ) | ? | 8 | |
| Японія | Ліга | |||
| 1995 |  «Кіото Санга» |
Футбольна ліга (ІІ) | 27 | 28 |
| 1996 | Джей-ліга 1 | 3 | 0 | |
| Країна | Бразилія | 133 | 62 | |
| Іспанія | 169 | 100 | ||
| Португалія | 19 | 2 | ||
| Франція | 34 | 6 | ||
| Японія | 30 | 28 | ||
| Всього | 385 | 198 | ||
Збірна ред.
| Збірна Бразилії | ||
|---|---|---|
| Роки | Ігри | Голи |
| 1980 | 1 | 0 |
| 1981 | 2 | 1 |
| 1989 | 3 | 1 |
| Всього | 6 | 2 |
Титули і досягнення ред.
Клубні ред.
- Чемпіон штату Ріу-Гранді-ду-Сул: 1979, 1980
- Чемпіон Бразилії: 1981, 1983
- Володар Кубка Америки: 1989
- Володар Кубка Португалії: 1991
- Чемпіон штату Гоїя: 1994
Особисті ред.
- Володар «Срібного м'яча» Бразилії: 1980
- Найкращий бомбардир чемпіонату штату Гоїя: 1978 (31 гол), 1994 (25 голів)
- Найкращий бомбардир чемпіонату штату Ріу-Гранді-ду-Сул: 1980 (28 голів), 1981 (21 гол)
- Найкращий бомбардир чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро: 1984 (12 голів)
- Найкращий бомбардир іспанської Сегунди: 1986-87 (34 голи)
- Найкращий бомбардир чемпіонату Іспанії: 1988-89 (35 голів)
- Найкращий бомбардир бразильської Серії Б: 1994 (11 голів)
Примітки ред.
- ↑ а б Baltazar (Baltazar Maria de Morais Júnior. Архів оригіналу за 21 грудня 2008. Процитовано 18 жовтня 2014.
- ↑ Sambafoot — Baltazar. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 18 жовтня 2014.
Посилання ред.
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика виступів в Іспанії на сайті bdfutbol.com [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Список усіх голів Балтазара за кар'єру на сайті futebol80.com.br [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (порт.)