Баловне
Ба́ловне — село в Україні, у Костянтинівській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Розташоване на лівому березі річки Південний Буг, за 17 км на південь від Нової Одеси і за 5 км від залізничної станції Баловне. Населення становить 2 792 осіб.
| село Баловне | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Миколаївська область | ||||
| Район | Миколаївський район | ||||
| Громада | Костянтинівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA48060110020074710[1] | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1679 | ||||
| Населення | 2 792 | ||||
| Площа | 2,95 км² | ||||
| Густота населення | 946,44 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 56664 | ||||
| Телефонний код | +380 5167 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 47°03′00″ пн. ш. 31°53′24″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
27 м[2] | ||||
| Водойми | р. Південний Буг | ||||
| Відстань до районного центру |
17 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Баловне | ||||
| Відстань до залізничної станції |
5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 56663, Миколаївська обл,., Миколаївський р-н, с. Костянтинівка, вул. Гагаріна, 29а | ||||
| Карта | |||||
  Баловне | |||||
 Баловне | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Історія ред.
Село засноване наприкінці XVII століття запорізьким козаком Баловним, звідки, вважають, і походить його назва. Пізніше сюди прибули переселенці з Чернігівської і Київської губерній.
З XVIII століття належало до Гур'ївської волості Херсонського повіту Херсонської губернії. Станом на 1886 рік у ньому мешкало 1 598 осіб, налічувалось 316 дворів, існували православна церква, земська поштова станція, три лавки[3].
Після встановлення радянської влади, у 1920 році в селі були створені партійний і комсомольський осередки, комітет незаможних селян, у 1920–1922 роках організовано сім товариств із спільної обробки землі.
Станом на 1970 рік в селі мешкало 2330 осіб. Тут була розміщена центральна садиба колгоспу імені Кірова, за яким було закріплено 3 594 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури та займалось тваринництвом, видавало багатотиражну газету «Прапор комунізму». За виробництвом вовни колгосп займав перше місце в районі. За трудові успіхи багато колгоспників було відзначено радянськими орденами і медалями, зокрема голова колгоспу Є. І. Карач, пташниця В. Д. Кучеренко і рільник П. І. Яновський — орденом Трудового Червоного Прапора. В селі працювали середня школа, дитячий садок, будинок культури, бібліотека. У 1967 році хоровому колективу будинку культури було присвоєно звання народного.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2607 осіб, з яких 1197 чоловіків та 1410 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2796 осіб.[5]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 89,65 % |
| російська | 8,99 % |
| молдовська | 0,72 % |
| вірменська | 0,39 % |
| білоруська | 0,18 % |
Археологічні знахідки ред.
Поблизу села в кургані скіфських часів знайдено довгий меч та золотий перстень.
Пам'ятники ред.
У центрі села, на братській могилі 32-х воїнів, що загинули під час відвоювання села в роки німецько-радянської війни, у 1965 році встановлено обеліск.
Символіка ред.
30 липня 2009 року, рішенням № 13 XXII сесії селищної ради для села затверджено офіційну символіку — герб і прапор. Автор обох символів І. Янушкевич[7][8].
Релігія ред.
18 вересня 2011 року в селі освячено та урочисто відкрито Храм Різдва Пресвятої Богородиці[9].
Постаті ред.
- Гаркуша Олексій Миколайович (1952) — український політик, двічі голова Миколаївської обласної державної адміністрації, голова Миколаївської обласної ради.
- Кормич Володимир Вікторович (2003—2022) — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Соловей Георгій Тимофійович (1897—1978) — український радянський вчений в галузі генетики і селекції винограду; доктор біологічних наук, професор.
- Юрченко Валерій Юрійович (1976) — український артист, пародист, співак.
Примітки ред.
- ↑ Порівняльна таблиця об'єктів класифікації Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад та Класифікатора об’єктів адміністративно- територіального устрою України (КОАТУУ). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ Погода в селі Баловному. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 10 липня 2008.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 березня 2013.
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 березня 2013.
- ↑ Регіональний інформаційний портал «Прибужжя»[недоступне посилання з серпня 2019]
Література ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.