Відкрити головне меню

Микола Пилипович Баленко (6 лютого 1921(19210206) — 21 січня 1994) — радянський військовий льотчик-штурмовик, учасник Другої світової війни, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Микола Пилипович Баленко
Баленко Микола Пилипович.jpg
Народження 6 лютого 1921(1921-02-06)
Широка Гребля
Смерть 21 січня 1994(1994-01-21) (72 роки)
Краснодар
Поховання Краснодар
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Штурмова авіація
Роки служби 1941–1955
Звання CCCP air-force Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник авіації
Формування 6-й гвардійський штурмовий авіаційний полк
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 6 лютого 1921 року в селі Широка Гребля (нині — Вінницький район Вінницької області) в селянській родині. Українець. У 1940 році одночасно закінчив Вінницький технікум радянської торгівлі й Вінницький аероклуб. Працював товарознавцем.

До лав РСЧА призваний у 1941 році. У 1943 році закінчив Борисоглібську військову авіаційну школу пілотів. Учасник німецько-радянської війни з листопада 1943 року. Член ВКП(б) з 1944 року.

Всього за роки війни командир авіаційної ланки 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку 335-ї штурмової авіаційної дивізії 3-ї повітряної армії 1-го Прибалтійського фронту гвардії старший лейтенант М. П. Баленко здійснив на літакові Іл-2 158[1] вдалих бойових вильотів на штурмовку й розвідку військ і техніки супротивника. У повітряних боях його екіпаж збив особисто 2 та у складі групи 2 літаки ворога.

По закінченні війни продовжив військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1946 році закінчив Краснодарську вищу офіцерську авіаційну школу штурманів. У 1955 році підполковник М. П. Баленко вийшов у запас.

Мешкав у Краснодарі, працював до виходу на пенсію старшим товарознавцем. Помер 21 січня 1994 року. Похований на Слов'янському цвинтарі Краснодара.

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року[2] за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії старшому лейтенантові Баленку Миколі Пилиповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 8707).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (23.01.1944, 19.08.1944), орденом Олександра Невського (15.05.1945), трьома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (03.06.1944, 01.11.1944, 06.04.1985) та медалями.

Пам'ятьРедагувати

У місті Краснодарі на фасаді будинку, в якому мешкав М. П. Баленко, встановлено меморіальну дошку.

У селі Широка Гребля, де народився Микола Пилипович Баленко на фасаді школи, в якій навчався встановлено меморіальну дошку.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати