Балансуючі скелі є в багатьох районах Зімбабве. Найбільш відомими з них є скелі в національному парку Матобо й біля містечка Епворт на південний схід від Хараре[1].

Балансуючі скелі на доларі Зімбабве
«Мати і дитя» в Національному парку Матобо

Географія ред.

У Зімбабве є дуже багато балансуючих скель. Коли стародавні гранітні інтрузії піддавалися атмосферному впливу, а більш м'які породи еродованому впливу, тоді й були створені балансуючі скелі. Ці м'які породи під впливом вітру, дощу і сонця руйнувалися, залишалися більш міцні гранітні породи. Протягом мільйонів років вивітрювання утворилися гранітні, горбаті куполи, які домінують над землями Зімбабве, вони виглядають як валуни, що складені безладною гіркою. Складаються скелі з великих кутових блоків граніту. Схожі на величезний дитячий конструктор[2]. Ще з кам'яної доби в Національному парку Матобо існують природні скельні укриття. Вони є всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО.

Скелі Чиремба ред.

Подібні формування можна побачити по всій території Зімбабве, не зважаючи на це саме скелі Чиремба стали знамениті на весь світ. Місцеві мешканці, так захоплюються ними, що помістили їх зображення на банкноти країни, але ці камені мало відомі за межами Зімбабве. Балансуючі скелі у 1994 році були проголошені національною пам'яткою природи Зімбабве. За 3 долари можна побачити балансуючі скелі[3]. Щоб пояснити важливість балансу в тендітному довкіллі людини та природи використовувалися ці скелі, як метафоричні теми[4].

Без сторонньої підтримки в абсолютно урівноваженому стані знаходяться скелі, формування, яких цілком природне явище[5].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Орел і решка відправляються в Зімбабве!. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 січня 2017.
  2. Двоє відомих утворень знаходяться в Матабо та Епворт[en]
  3. Чудо природи: балансуючі камені планети. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
  4. Дивовижні балансуюючі скелі. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
  5. Paul Murray (2010). Zimbabwe. Bradt Travel Guides. с. 166–. ISBN 978-1-84162-295-8. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 11 лютий 2011.(англ.)