Відкрити головне меню

Борис Володимирович Бакін (10 червня 1913(19130610), місто Вологда — 30 червня 1992, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР з 1975 по 1989 рік. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань (у 1977—1989 роках). Герой Соціалістичної Праці (6.06.1975).

Бакін Борис Володимирович
Народився 28 травня (10 червня) 1913
Вологда, Російська імперія[1]
Помер 30 червня 1992(1992-06-30) (79 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Moscow State Institute of Radio-engineering Electronics and Automation[d]
Володіє мовами російська
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»Сталінська преміяДержавна премія СРСРЛенінська премія

БіографіяРедагувати

Народився в родині службовця. У 1929 році закінчив школу 2-го ступеня із електромеханічним ухилом.

У 1930 році переїхав до міста Магнітогорська на будівництво Магнітогорського металургійного комбінату. Трудовий шлях розпочав у 1930 році електромонтером в Магнітогорській конторі Всесоюзного тресту «Електромонтаж» Народного комісаріату важкої промисловості СРСР. З 1933 по 1936 рік працював старшим монтером, майстром і виконробом тресту «Електромонтаж» у Магнітогорську.

З квітня 1936 по квітень 1938 року служив у лавах Червоної армії на Далекому Сході, в інженерно-будівельних частинах міста Спаськ-Дальній. Був комсоргом військового підрозділу.

З квітня 1938 року, повернувшись до Магнітогорська, працював виконробом, начальником дільниці особливого монтажного управління «Уралсибелектромонтаж» у місті Магнітогорську.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1943—1944 роках — виконувач обов'язків начальника Нижньо-Тагільського монтажного управління № 21 «Уралсибелектромонтаж». У 1944—1950 роках — начальник особливого монтажного управління № 18 державного Урало-Сибірського тресту по електрифікації промислових підприємств «Уралелектромонтаж» Народного комісаріату (Міністерства) будівництва СРСР у містах Нижньому Тагілі і Челябінську. У 1950—1952 роках — уповноважений міністра — начальник об'єднаного монтажного управління Міністерства будівництва підприємств важкої індустрії СРСР у місті Челябінську.

У 1952—1961 роках — начальник монтажного управління тресту «Центроелектромонтаж» Міністерства будівництва РРФСР.

У 1959 році закінчив Всесоюзний заочний енергетичний інститут, інженер-електромеханік.

У 1961—1967 роках — керуючий тресту «Спецелектромонтаж» Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

У травні 1967 — травні 1975 року — заступник міністра монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

22 травня 1975 — 7 червня 1989 року — міністр монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі Москви.

Нагороди та званняРедагувати

ПосиланняРедагувати