Бакур (Пакор, Пакур) (*лат. Bacurius; грец. Pάkouroc, груз. პაკორი; 2-а пол. II ст.) — 2-й цар Лазики. Ім'я ймовірно походить від середньоперської мови — Багпур — і перекладається як «Син бога».

Бакур

Життєпис ред.

Спадкував царю Маласі. Згадується в Історії Августів. Вважається, що зміг встановити панування в історичній області Колхида. Напевне в цьому отримав підтриму римського імператора Антоніна Пія, що бачив в Лазіці противагу Іберійському царству.

Грузинські вчені Тедо Дондуа і Акакі Чикобава ототожнюють Бакура з «царем Пакуросом», напис проя кого здійснено грецькою мовою на срібному кубку, знайденому 2005 року в похованні у Ачмарді (Ґаґра, на півночі Абхазії). Це свідчить про межі володінь царя лазики у II ст. н. е.

Остання згадка про нього відноситься до 114 року, коли отримав подарунок від імператора Траян як знак підтвердження статусу «друга і союзника римлян». Можливо допоміг Траяну в підкоренні Великої Вірменії.

Йому спадкував Агрос, про якого обмаль знань. Агросу спадкував цар Мірдат, про якого відоме лише ім'я. Першим царем після Бакура, про якого найбільше відомостей, є Губаз I.

Джерела ред.

  • Magie, David (1967). The Scriptores historiae Augustae, Volume 1. Harvard University Press. pp. 122—123.
  • Dundua, Tedo; Chikobava, Akaki (2013). Pacorus, the Lazi King, who was Overlord of Colchis/Western Georgia. Tbilisi: Meridian Publishers. pp. 9–13. ISBN 978-9941-10-718-4.
  • Rapp, Stephen H., Jr (2014). The Sasanian World through Georgian Eyes: Caucasia and the Iranian Commonwealth in Late Antique Georgian Literature. Routledge. p. 334. ISBN 978-1472425522.