Ба́ктрія, Бактріа́на (дав.-гр. Βακτριανή; Persian: перс. باختر (Bākhtar)‎ ; Chinese кит. трад. 大夏, спр. , піньїнь Dàxià)), Балх (давня самоназва) — стародавня країна й історичний край Центральної Азії у долині верхів'ї і середній течії Амудар'ї між горами Гіндукуш й Памір на території сучасних Афганістану, Таджикистану, Узбекистану й малої частини Туркменістану. Згодом Бактрія була відома під назвою Тухаристан, Тохаристан й Точаристан за давнім іранським народом тохари.

Бактрія
Зображення
Континент Азія
Держава Flag of the Taliban.svg Афганістан, Flag of Tajikistan.svg Таджикистан, Flag of Uzbekistan.svg Узбекистан і Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан
Столиця Балх
У межах геооб'єкта Центральна Азія
Категорія мап на Вікісховищі d
CMNS: Бактрія у Вікісховищі

Координати: 36°45′29″ пн. ш. 66°53′56″ сх. д. / 36.75805600002777851° пн. ш. 66.89888900002777916° сх. д. / 36.75805600002777851; 66.89888900002777916

BactriaMap.jpg
Богині з розкопки у Афганістані, 2000—1800 роки до н. е.

Бактрія грала одну з провідних ролей в Азії. Головним містом й столицею було місто Балх (грецькою Бактра) у сучасному північному Афганістані.

НазваРедагувати

Назва Бактрія відома в історії з грецьких джерел. Проте початкова назва краю була Балх, що досі збереглася у регіоні. Греки після здобуття головного міста краю Балх перейменували його на Бактра.

Оксианська цивілізаціяРедагувати

У 2300—1700 до н. е. тут існувала Оксианська цивілізація, сучасниця Давньовавилонського царства й цивілізації долини Інду, що також означена у археології як Бактрійсько-Маргіанський археологічний комплекс.

Легендарний ассирійський цар Нінус переміг царя Балху на ім'я Оксиартес 2140 до н. е.

За твердженням багатьох істориків Балх був місцем зосередження індо-іранських племен у 2500—2000 роках, які згодом посунули на південний захід у Іран й на південь у Пакистан й Індію й колонізували їх.

Балх-Бактрія у релігіїРедагувати

Бактрія була колись центром релігій зороастризму й буддизму.

Пророк зороастризму Зороастер (Заратуштра) народився й прийняв своїх перших вірян у краї з плодючою землею у гірській країні, що оточена пустелями Тюрану. Авестійська мова, якою написана найдавніша частина Авести є найдавнішою записаною формою східноіранських мов.

За Кушанської імперії тут розквітнув греко-буддизм.

ІсторіяРедагувати

 
Сережки з кургана сакського царя у Тилля-тепе
 
Золотий статер греко-бактрійського царя Євкратида I — найбільша золота монета античності

У Бактрії ще в 1-й половині 1-го тисячоліття до н. е. існувала рабовласницька держава, головним містом якої був Балх (поблизу Балха, сучасний Афганістан). Населення займалось землеробством при штучному зрошенні і скотарством.

У 6 сторіччі була частиною Мідійської держави.

З середини 6 сторіччя до Р. Х. Бактрія входила до держави Ахеменідів, коли була приєднана перським царем Киром Великим.

Балх-Бактрія була провінцією Персії в Азії. Її кордон проходив по річці Окс (Амудар'я). За річкою на її правому березі починалася перська провінція Согд, що називали також Трансоксанія (Заоксія). Балх й Маргу (Маргіана) були 12-ю сатрапією перської держави.

Бактрійський сатрап Бесс вбив перського царя Дарія III й проголосив себе царем Артаксерксом V у 330 році до н. е. Він намагався протистояти Алесандру Македонському з Бактрії, проте був вимушений відступити у Согд, де був наздогнаний військом Александра й страчений розривом між двох дерев у 329 році до н. е. як бунтівник.

За держави Селевкідів тут було побудовано багато грецьких міст, а грецька мова стала панівною, завдяки багатьом грецьким дисидентам, висланим у заслання у цей найвіддаленіший край.

Виснажлива війна Селевкідів з Єгиптом дала змогу сатрапу Бактрії Діодоту проголосити 225 року до н. е. незалежність й приєднати Согдіану до складу Греко-Бактрійського царства.

Грецька мова була офіційною, а народна бактрійська мова була еллінізована із заміною алфавіту на грецький. Наслідом еллінізації народної мови є багатий пласт грецьких слів у афганській мові (пушту) й малочисельних мовах Бадахшану.

За часів Греко-Бактрійської держави поширюються зв'язки з Китаєм. Китайський уряд посилав відкривачів, послів й згодом їм вдалося домовитися про організацію торгових зв'язків, що в історії відомо під Шовковим шляхом.

Греко-бактрійці отримали поразку від степовиків саків. Поблизу Тилля-тепе біля північноафганського міста Шибарган на заході Бактрії було знайдено багате захоронення сакського царя з часів їхнього панування у I сторіччі до н. е. з сережками, що зображають людину серед двох драконів.

Згодом вони були переможені ятіями (юечжі, кушани), що змусили бактрійців перемістисти свій центр на південь. Так утворилося державне формування, що відоме в історії як Греко-індійське царство.

З 60 року Бактрія стала центром Кушанської імперії сформованої кушанами (ятії), які у греків відомі як тохарами. Країна Бактрія почала йменуватися Тохаристан.

У 230240 роках Бактрія була підкорена Сассанідами.

ГалереяРедагувати

МапиРедагувати

ОдягРедагувати

ЛітератураРедагувати