Відкрити головне меню

Григорій Митрофанович Бакланов (14 жовтня 1911(19111014), село Борисівка, тепер Приморського району Запорізької області — 20 жовтня 1979, місто Київ) — український радянський діяч, міністр промисловості будівельних матеріалів УРСР, заслужений будівельник УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1979 р. Кандидат технічних наук.

Бакланов Григорій Митрофанович
Бакланов Григорій Митрофанович.tif
Народився 14 жовтня 1911(1911-10-14)
село Борисівка, тепер Приморського району Запорізької області
Помер 20 жовтня 1979(1979-10-20) (68 років)
місто Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Посада Верховна Рада Української РСР
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в родині селянина-бідняка. З 1926 року — робітник, помічник машиніста, машиніст обертових печей Амвросіївського цементного заводу Сталінського округу.

Член ВКП(б) з 1931 року.

Освіта вища. У 1934 році закінчив Кам'янець-Подільський силікатний інститут.

У 1934 році — змінний майстер Вольського цементного заводу «Більшовик» Саратовського краю РРФСР.

У 1934—1935 роках — у Червоній армії.

У 1935—1937 роках — начальник цеху Дніпродзержинського цементного заводу Дніпропетровської області.

У 1937—1939 роках — директор Кричевського цементного заводу Білоруської РСР.

У 1939—1941 роках — начальник Головцементу Наркомату важкої промисловості СРСР. Слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1941—1945 роках — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Служив начальником Політичного відділу 131-ї окремої стрілецької бригади 11-го стрілецького корпусу, заступником начальника Політичного відділу 316-ї стрілецької дивізії 9-ї армії. Воював на Західному, Калінінському, Центральному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, 1-му Українському фронтах. Потім служив у Військовій академії імені Ворошилова.

У 1946—1948 роках — начальник Головного управління республіканської промисловості, секретар партійного комітету Міністерства промисловості будівельних матеріалів СРСР.

З 1948 року — заступник міністра промисловості будівельних матеріалів Російської РФСР.

5 травня 1956 — 1 лютого 1957 року — міністр промисловості будівельних матеріалів Казахської РСР.

У 1957—1958 роках — начальник управління будівельних матеріалів і залізобетону Сталінського раднаргоспу (Ради народного господарства) Української РСР.

У 1958 — жовтні 1965 року — заступник, 1-й заступник голови Державного Комітету Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва (Держбуду УРСР).

23 жовтня 1965 — 20 жовтня 1979 р. — міністр промисловості будівельних матеріалів Української РСР.

Похований у Києві на Байковому кладовищі.

ЗванняРедагувати

  • майор

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

ПосиланняРедагувати