Бакинська армія ППО

військова частина

Баки́нська а́рмія ППО — авіаційне об'єднання сил ППО, повітряна армія ППО РСЧА в Збройних силах СРСР за часів Другої світової війни.

Бакинська армія ППО
На службі травень 1942 — червень 1945
Країна СРСР
Належність Закавказька зона ППО
Закавказький фронт ППО
Вид ВПС, ППО
Тип ВПС СРСР
Роль повітряна
Чисельність армія ППО
Війни/битви Німецько-радянська війна
Битва за Кавказ
Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант артилерії Н. В. Марков

Армія ППО сформована на початку травня 1942 на основі постанови ДКО від 5 квітня 1942 шляхом реорганізації Бакинського корпусного району ППО. Її управління сформоване на базі переформованого управління 3-го корпусу ППО. Організаційно армія входила до складу Закавказької зони ППО, а з квітня 1944 — в Закавказький фронт ППО.

Склад

ред.

У травні — жовтні 1942 в період активних дій німецьких розвідувальних літаків у межах армії її бойовий склад включав:

В подальшому у зв'язку із зміною зони відповідальності до складу армії увійшло до 7 зенітних артилерійських бригад.

8-й винищувальний авіаційний корпус ППО з квітня 1944 по квітень 1945 виключався з її складу.

Основне бойове завдання армії — прикриття від ударів з повітря центру нафтовидобувного району СРСР м. Баку і навколишніх промислів, а також нафтоперевезень по залізниці у східній частині Закавказзя і морем в південно-західній частині Каспію.

У ході битви за Кавказ армія відбила всі спроби авіації противника прорватися до Баку, знищивши на далеких підступах до міста 8 літаків противника.

Командування

ред.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», Москва, 1968.
  • Перечень No.2 управлений общевойсковых, танковых, воздушных и саперных армий ПВО, военных округов и органов управления флотилий, входивших в состав Действующей армии в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг.
  • Бакинская армия ПВО // Великая Отечественная война 1941–1945: энциклопедия / Гл. ред. М. М. Козлов. — М. : Сов. Энциклопедия, 1985. — С. 74. (рос.)

Посилання

ред.