Баймей-хан (д/н — 745) — останній каган Другого Східнотюркського каганату у 743745 роках.

Баймей-хан
Помер 745
·повішення
Батько Озмиш-тегін

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Ашина. Син Пан Кюль-тегіна, шада. При народженні отримав ім'я Кулу-бек. Разом з батьком і братом Усумишем брав участь у поході проти Тенгрі-кагана, якого повалили. Фактичну владу в каганаті захопили батько, поставивши номінальним каганом сина Більге (ім'я невідоме), що став 7-м володарем. Але того ж року був повалений Кутлугом-ябгу.

Потім спільно з братом Усумишем, що прийняв ім'я Озмиш-тегіна, боровся проти Альп-Більге-кагана. 743 року гине Озмиш і східні аймаками обирають каганом Кулуна, що змінив ім'я на Баймей-хан. Продовжив боротьбу зуйгурами і Аль-Більге-каганом. Водночас намагався налагодити відносини з танським імператором Сюань-цзуном.

744 року Альп-Більге-каган загинув у війні з уйгурами, які визнали каганом Баймея. За цим танський військовик Ван Чжунсі завдав поразки тюркам в битві біля гори Сахеней, знищивши 11 родів. За цим баймаей визнав зверхність Сюань-цзуна. Це викликало нове повстання уйгурів на чолі із Пейло, які завдали поразки загонам кагана, самого схопили й стратили. Його удова з рештками підвладних тюрків перебралася на китайські землі. Замість Другого східнотюркського каганату постав Уйгурський.

ДжерелаРедагувати

  • Гумилёв Л. Н. Древние тюрки. — СПб.: СЗКЭО, ИД «Кристалл», 2002. — С. 186, 189—196. — 576 с. — (Вехи истории). — 8,000 экз. — ISBN 5-9503-0031-9. (рос.)
  • Ahmet Taşağıl: Göktürkler, AKDTYK Yayınları, Ankara, 2012, ISBN 978-975-16-2460-4