Баймацький район

Байма́цький райо́н (рос. Байма́цкий район; башк. Баймаҡ районы) — муніципальне утворення у складі Республіки Башкортостан Російської Федерації.

Баймацький район
рос. Баймацкий район
башк. Баймаҡ районы
Coat of Arms of Baimak rayon (Bashkortostan).png Flag of Baimak rayon (Bashkortostan).png
Герб Баймацького району Прапор Баймацького району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Flag of Bashkortostan.svg Республіка Башкортостан
Код ЗКАТУ: 80 206 000 000
Утворений: 1930 року
Населення: 55770 осіб (2019)
Площа: 5630,55 км²
Густота населення: 9,91 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Баймак
Кількість міських поселень: 1
Кількість сільських поселень: 22
Кількість міст: 1
Кількість сіл та присілків: 92
Мапа району
Влада
Веб-сторінка: http://baimak.ru

Адміністративний центр — місто Баймак, відстань від якого до Уфи по повітряній прямій 275 км, по автомобільній дорозі 489 км.

Географічне положенняРедагувати

Район розташований в південно-східній частині Башкортостану. На сході межує з міським округом Сібай і з Челябінською областю. Площа території муніципального району — 5432 км².

У геологічному відношенні територію району охоплюють тектонічні структури Тагіло-Магнітогорського прогинання і Уралтауського підняття. Розвідані родовища колчеданових руд (Сібайське, Бакиртауське, Таштауське, Балта-Тауське, Камаганське і ін.), рудного золота (Східно-Семеновське, Каїнтубанське, Юлалінське і ін.), розсипного золота (Карасазьке, Худолазьке, Шуралінське і ін.), цеоліту (Сібайське), виробничих каменів (близько 20 родовищ), вапняку, цегляної сировини і ін.

Північно-західну частину району займає хребет Уралтау з найбільш пониженим і вирівняним, але достатньо зволоженим відрізком, покритим лісом з сосни, берези і осики. Пониження між хребтами Уралтау і Ірендик має мелкосопочний рельєф, покрито ковильно-різнотравним степом на огрядних чорноземах, значно розорано, характеризується посушливістю. Хребет Ірендик, що перетинає територію району в меридіональному напрямі, має ширину 10-20 км, середня висота 700–800 м на півночі і 400–500 м — на півдні; острівні березові ліси, місцями з домішкою модрини; малопотужні і еродовані ґрунти з виходом на поверхню щільних корінних порід. Східна вузька смуга території району є відрізком Зауральської грядово-мелкосопочної рівнини з ковильно-різнотравним степом на південних чорноземах.

Баймацький район, знаходячись за Уральськими горами, випробовує дію континентального повітря азійського материка. Клімат посушливий, з малосніжною зимою. Мережа гідрографії представлена річками Сакмара, Таналик, Велика Уртазимка (з невеликими притоками) і озер Талкас, Культубан. Великі площі остепнени. Лісами зайнято 126,4 тис. га (24,4% загальній площі району) із запасами деревини 18,8 млн м³ (з них 3,4 млн м³ хвойних порід).

НаселенняРедагувати

Населення району становить 55770 осіб (2019[1], 58572 у 2010[2], 62822 у 2002[3]).

Переважають башкири (82,7%) і росіяни;

ІсторіяРедагувати

Баймацький район був утворений 20 серпня 1930 року.

У 30-х роках XIX століття тут стали розроблятися золотоносні родовища у верхів'ях річки Худолаз. Здобич золота розширювалася за рахунок освоєння нових родовищ розсипного і рудного золота, витягання золота з мідноколчеданих руд. Частка здобутого Таналик-Баймацьким гірським округом золота досягла в 1923 році 40% від загальноуральської.

ЕкономікаРедагувати

Розробкою мідноколчеданих руд займається Башкирський мідно-сірчаний комбінат, золота — Тубінська копальня, старательські артілі «Зауральська» і «Туба», державні виробничі підприємства «Башзолото». На Худолазькому родовищі здобувається вапняк, йде для випалення на вапно, вивозиться в інші регіони.

Інші галузі промисловості району представлені лісозаготівлею (Темясовський і Баймацький ліспромгоспи), виробництвом будівельних матеріалів (Темясовський міжгосподарський цегляний завод), металообробкою (Тубінський завод замочно-залізних виробів) і легкою промисловістю (Тубінська швейна фабрика, Центр народних промислів Баймак).

Баймацький район — крупний виробник сільськогосподарської продукції. Площа сільськогосподарських угідь становить 331,3 тис. га (1-е місце в Башкирії), зокрема рілля — 164, 1 тис. га, сінокосів — 44,0 тис. га (2-е місце після Бєлорєцького району), пасовищ — 123,0 тис. га (1-е місце). Є 19 сільськогосподарських підприємств, зокрема 10 колгоспів, 4 радгоспи, 3 АКГ і 63 фермерських господарства, Баймацьке дослідно-виробниче господарство Башкирського науково-дослідного інституту землеробства і селекції польових культур. Спеціалізація району скотарсько-зернова з розвиненим вівчарством.

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

На території району утворено міське та 22 сільських поселень, які називаються сільськими радами:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Баймацьке міське поселення 138,78 17223 17710 17254 Баймак 1
Абдулкарімовська сільська рада 107,10 927 817 764 Абдулкарімово 3
Акмурунська сільська рада 409,81 3207 3000 2893 Акмурун 5
Бекешевська сільська рада 129,17 1769 1644 1394 Бекешево 2
Біляловська сільська рада 227,52 1972 1852 1675 Білялово 5
Зілаїрська сільська рада 486,14 4836 3833 3216 Ургаза 7
Іткуловська 1-а сільська рада 318,69 1653 1416 1299 1-е Іткулово 3
Ішбердинська сільська рада 324,36 1279 1153 1046 Ішберда 4
Ішмурзинська сільська рада 185,53 1250 1060 1014 Ішмурзино 2
Ішмухаметовська сільська рада 358,01 1308 1166 1095 Ішмухаметово 4
Кульчуровська сільська рада 96,40 1834 1681 1670 Кульчурово 4
Кусеєвська сільська рада 210,97 1055 934 853 Кусеєво 4
Мерясовська сільська рада 98,62 833 739 722 Мерясово 2
Мукасовська сільська рада 413,51 2631 2452 2214 1-е Туркменево 8
Нігаматовська сільська рада 228,73 3217 2867 2958 Нігаматово 6
Семеновська сільська рада 84,45 459 359 342 Семеновське 2
Сібайська сільська рада 335,54 2588 3159 3232 Старий Сібай 3
Тавликаєвська сільська рада 116,04 1960 1838 1774 Верхньотавликаєво 4
Татлибаєвська сільська рада 313,35 1418 1429 1338 Татлибаєво 7
Тем'ясовська сільська рада 687,31 5797 5690 5454 Тем'ясово 9
Тубінська сільська рада 95,41 1385 1228 1169 Тубінський 1
Юмашевська сільська рада 181,44 1688 1480 1369 Юмашево 3
Яратовська сільська рада 83,67 1148 1065 1025 Яратово 3

Найбільші населені пунктиРедагувати

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Баймак 17 223 17 710
2 Тем'ясово 3 517 3 529
3 Старий Сібай 2 209 2 746
4 Ургаза 2 902 2 257
5 Акмурун 1 549 1 430
6 Тубінський 1 385 1 228
7 1-е Туркменево 1 190 1 043
8 Юмашево 1 136 1 006
9 Куянтаєво 994 933
10 1-е Іткулово 1 071 926

ТранспортРедагувати

Територію району перетинають автомобільні дороги ІраЗілаїрСібайМагнітогорськ і Ак'ярСібайАскаровоСерменево. Важливу роль в зовнішніх зв'язках району грають залізнична станція і довколишній аеропорт в Сібаї. Для місцевого сполучення велике значення мають автодороги БаймакКананікольське, Баймак—Темясово, Баймак—Абдулкарімово.

Освіта, культура і соціальна сфераРедагувати

У районі є 75 загальноосвітніх шкіл, зокрема 40 середніх і 2 ліцеї; сільськогосподарський технікум на базі Зілаїрського радгоспу, 41 масова бібліотека, 75 клубних установ, історичний-краєзнавчі музеї в Баймакі і селі Темясово, «Музей цілини» в Зілаїрському радгоспі (село Яковлевка), центральна районна і 8 дільничних лікарень, санаторій «Талкас» на однойменному озері, турбаза «Графське озеро». Видаються дві районні газети: «Баймакский вестник» російською і «Һaҡмар» башкирською мовами.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати