Бажанов Марко Ігорович

Бажанов Марко Ігорович
Народився30 грудня 1922(1922-12-30)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Умань
Помер10 жовтня 2001(2001-10-10)[1] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків
ПохованняSilverdals cemeteryd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькриміналіст, правник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський юридичний інститут (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)
Галузьправознавство
ЗакладНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
Науковий керівникГродзинський Моріц Маркович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніТихий Володимир Павлович
Баулін Юрій Васильович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Бажанов Марко Ігорович (нар. 30 грудня 1922, Умань — пом. 10 жовтня 2001, Харків) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, дійсний член (академік) Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

Біографія

ред.

Народився 30 грудня 1922 року у місті Умані Черкаської області. Після закінчення середньої школи у Харкові у 1940 році вступив в Харківський юридичний інститут. На початку радянсько-німецької війни Марк Ігоревич разом з колективом Харківського заводу ім. Ф. Е. Дзержинського Міністерства авіапромисловості був евакуйований у місто Бердськ Новосибірської області, де на військовому заводі працював електрослюсарем, техніком, диспетчером цеху, черговим диспетчером. Повернувся з евакуації в м. Харків у вересні 1945 р.

У 1945 році вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив з відзнакою 1948 року і відразу вступив до аспірантури цього ж вишу. У 1946—1948, ще студентом, Бажанов підготовив ряд наукових доповідей під керівництвом В. С. Трахтерова.

Протягом 19511955 років обіймав посаду викладача кафедри кримінального процесу. Упродовж 19551960 років М. І. Бажанов завідував циклом кримінального права і процесу Всесоюзних курсів перепідготовки прокурорських працівників Прокуратури СРСР. Водночас Марко Ігорович працював на кафедрі кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту.

У 1960 року М. І. Бажанов обійняв посаду асистента кафедри кримінального права і процесу. Через три роки його затвердили у вченому званні доцента цієї кафедри. З 1969 року Марко Ігорович працював професором кафедри кримінального права.

У 1951 році М. І. Бажанов захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук — «Зміна обвинувачення в радянському кримінальному процесі», у 1967 році — докторську «Законність та обґрунтованість основних судових актів у радянському кримінальному процесі». 1969 року Марку Ігоровичу присвоїли звання професора. В 1993 року його обрали дійсним членом (академіком) Академії правових наук України.

Помер 10 жовтня 2001 року.

Наукова діяльність

ред.

Головними напрямами наукових досліджень М. І. Бажанова були: проблеми загальної частини кримінального права (співучасть у злочині, множинність злочинів, призначення покарання). Марко Ігорович підготував 16 кандидатів юридичних наук і був науковим консультантом з двох докторських дисертацій.

М. І. Бажанов — автор понад 160 наукових праць, зокрема 12 монографій (у співавторстві — 7).

Марко Ігорович був членом робочої та редакційної групи Кабінету Міністрів України з підготовки проекту нового Кримінального кодексу України, а також незмінним членом Науково-консультативної ради Верховного Суду України.

Основні роботи

ред.
  • «Призначення покарання за радянським кримінальним правом» (1980)
  • «Злочин проти особистості в КК УРСР і судовій практиці» (1987)
  • «Особа — під охороною кримінального закону» (1996, співавторство)
  • «Множинність злочинів за кримінальним правом України» (2000).

Нагороди

ред.

Нагороджений п'ятьма медалями.

Література

ред.

Посилання

ред.
  1. а б в Bazhanov, Mark