Відкрити головне меню

Багаття марнославства (італ. falò delle vanità) — спалення об'єктів, визнаних церквою гріховними. Фраза, як правило, стосується багаття 7 лютого 1497 року, коли прихильники Домініканського священика Джироламо Савонарола зібрали та публічно спали тисячі об'єктів, таких як косметика, предмети мистецтва та книг в місті Флоренція під час фестивалю Марді Гра.[1] Такі багаття не були винайдені Савонароллою, проте стали невід'ємною частиною публічних проповідей Сан-Бернардіно ді Сієна в першій половині століття.

Об'єкти для спалення обирались як правило серед таких, що можуть спокусити людину на вчинення гріха. До числа предметів марнославства відносили такі речі, як дзеркала, косметичні засоби, красиві сукні, гральні карти та навіть музичні інструменти. Серед інших цілей були книги, такі що були визнані аморальними, наприклад твори Боккаччо чи рукописи світських пісень, а також твори мистецтва включаючи картини і скульптури.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Covenantseminary.edu. Архів оригіналу за 17 травень 2008. Процитовано 8 лютий 2017. 

ЛітератураРедагувати

  • Martines, L. (2006) Fire in the City: Savonarola and the Struggle for the Soul of Renaissance Florence. New York, NY: Oxford University Press.
  • Green, J. & Karolides, N. (2005) Savonrola, Fra Girolamo. In Encyclopedia of Censorship: New Edition. New York, NY: Facts On File, Inc. p. 495
  • Orestes Brownson, «Savonarola: his Contest with Paganism», Brownson's Quarterly Review, April, 1851; available at Orestes Brownson society
  • Rab Hatfield, «Botticelli's Mystic Nativity, Savonarola and the Millennium», Journal of the Warburg and Courtauld Institutes, Vol. 58, (1995), pp. 88-114