Бабушкінський район (Вологодська область)

Ба́бушкінський район (рос. Бабушкинский район) — адміністративна одиниця Вологодської області Російської Федерації.

Бабушкінський район
рос. Бабушкинский район
Coat of Arms of Babushkinsky rayon (Vologda oblast).png Babushkinskiy rayon Flag (2002).gif
Герб Бабушкінського району (Вологодська область) Прапор Бабушкінського району (Вологодська область)
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Вологодська область
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2019): 11469 осіб
Площа: 7760,50 км²
Густота населення: 1,48 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село імені Бабушкіна
Кількість сільських поселень: 6
Кількість сіл та присілків: 116
Кількість селищ: 12
Влада

Адміністративний центр — село імені Бабушкіна.

ІсторіяРедагувати

Леденгський район з центром у селі Леденгське утворений 15 липня 1929 року у складі Вологодського округу Північного краю з частини колишнього Тотемського повіту Вологодської губернії. 30 липня 1931 року до складу району включена територія ліквідованого Рослятінського району, однак 25 січня 1935 року той був відновлений. З 1936 року район у складі Північної області, після розділення якої 23 вересня 1937 року увійшов до складу Вологодської області. 26 лютого 1941 року у зв'язку з 35-річчям з дня смерті Івана Бабушкіна, який був уродженцем району, село Леденгське перейменоване в імені Бабушкіна, а район — в Бабушкінський. 12 листопада 1960 року до района була приєднана частина друге ліквідованого Рослятінського району. 13 грудня 1962 року район був ліквідований, а територія увійшла до складу Тотемського сільського району. Однак 12 січня 1965 року Бабушкінський район був відновлений.

2004 року до складу району увійшли населені пункти сусідніх районів:

НаселенняРедагувати

Населення району становить 11469 осіб (2019[1]; 13251 у 2010[2], 14994 у 2002[3]).

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

На території району 6 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Бабушкінське сільське поселення 919,93 5240 5024 4788 імені Бабушкіна 19
Березниківське сільське поселення 767,93 707 602 450 Воскресенське 14
Міньковське сільське поселення 1124,09 3709 2849 2340 Міньково 27
Підболотне сільське поселення 609,41 2322 1763 1411 Кокшарка 27
Рослятінське сільське поселення 1408,85 2657 2217 1851 Рослятіно 27
Тимановське сільське поселення 614,71 1060 796 629 Тиманова Гора 14
  • 8 квітня 2009 року ліквідовано Жубрінинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Рослятінського сільського поселення[4].
  • 1 червня 2015 року ліквідовано Ідське сільське поселення та Юркинське сільське поселення, їхні території увійшли до складу Міньковського сільського поселення; ліквідовано Логдузьке сільське поселення, його територія увійшла до складу Підболотного сільського поселення[5].
  • 30 березня 2016 року ліквідовано Дем'яновське сільське поселення, його територія увійшла до складу Бабушкінського сільського поселення[6].

Найбільші населені пунктиРедагувати

Нижче подано населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 імені Бабушкіна 4105 4035

ПриміткиРедагувати

  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 25 липня 2021. 
  3. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
  4. Закон Вологодской области от 08.04.2009 № 1986-ОЗ «О преобразовании некоторых муниципальных образований Бабушкинского муниципального района вологодской области»
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. 

ПосиланняРедагувати