Емма Ровена Гейтвуд (англ. Emma Rowena Gatewood), відоміша як бабуся Гейтвуд (англ. Grandma Gatewood; 25 жовтня 1887, тауншіп Гуян — 4 червня 1973, Галліполіс)[1] — екстремальна мандрівниця пішки і родоначальниця подорожей ультралегкою ходою, перша жінка, що подолала 3489 км Аппалачської стежки від гори Оглеторп[en] у штаті Джорджія до гори Катадін[en] самотужки і за один сезон[2].

Емма Ровена Гейтвуд
англ. Emma Rowena Gatewood
Emma Gatewood 414x425.jpg
Прізвисько Бабуся Гейтвуд
Народилася 25 жовтня 1887(1887-10-25)
Тауншіп Гуян[en] (штат Огайо)
Померла 4 червня 1973(1973-06-04) (85 років)
Галліполіс (штат Огайо)
·Гострий інфаркт міокарда
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність Домогосподарка
Відома завдяки родоначальниця подорожей ультралегкою ходою, перша жінка, що подолала Аппалачську стежку
Роки активності з 1955
Термін від 1955 до 1973 року
Конфесія Методизм

Родинне життяРедагувати

 
Емма Гейтвуд

Гейтвуд народилася в тауншіпі Гуян[en] (штат Огайо). Була дружиною фермера і на момент смерті у 85 років мала 11 дітей, 24 онуки, 30 правнуків і 1 праправнука[1].

Постійно зазнавала побиття від свого чоловіка, вже починаючи з перших тижнів їхнього шлюбу[3]. Вона пригадувала, як чоловік кілька разів побив її майже до смерті. Бувало, що чоловік ламав їй ребра, вибивав зуби та завдавав інших тілесних ушкоджень. Часто вона втікала в ліс, де знаходила спокій і усамітнення. Зрештою змогла розлучитись. Тоді розлучення було важче отримати і чоловік постійно погрожував запроторити її до будинку для божевільних як засіб зберегти контроль над нею[3].

Піші мандрівкиРедагувати

1955 року, коли їй було 67 років, Гейтвуд сказала своїм дітям, що збирається на прогулянку. Вони не розпитували куди вона йде і скільки продовжиться подорож, оскільки знали про її витривалість і здатність потурбуватись про себе[3]. Десь за п'ять років до того Гейтвуд прочитала статтю в «National Geographic» про Аппалачську стежку і подумала, що «це була би чудова витівка», хоча згодом, беручи до уваги труднощі маршруту, додала: «Вона не була такою»[2]. Після прочитання журналу уявляла собі подолання маршруту як легку прогулянку з чистими кабінками наприкінці кожного дня[3]. Таким чином взяла з собою мало спорядження. Взула кеди, поклала в саморобну сумку із джинсової тканини армійську ковдру, дощовий плащ і накриття від дощу з клейонки[2].

Місцеві газети дізнались про її історію у південних штатах, потім «Ассошіейтед Прес» написала про неї коли вона була в Меріленді, а коли досягнула Конектикуту, то «Sports Illustrated» присвятив їй статтю[4]. Після подорожі її запросили на телепрограму «Today». Завдяки публікаціям, ще під час подорожі стала знаменитістю і незнайомі люди їй стали допомагати з їжею й місцями на ночівлю[3].

1960 року знову пройшла Аппалачською стежкою і потім утретє 1963 року, коли їй було 75 років. Таким чином стала першою людиною, яка подолала стежку тричі, хоча останній раз частинами[2]. Також її визнали найстарішою жінкою, яка повністю обійшла Аппалачську стежку[5].

Крім того вона подолала Орегонський шлях завдовжки 3200 км від Індепенденса до Портленда в середньому по 35 км на день. Побувала у кожному штаті континентальної частини США.

Була пожиттєвим членом «National Campers», «Hikers Association» і «Roanoke Appalachian Trail Club», «Buckeye Trail Association», а також займала в останній організації посаду «Director Emeritus»[1].

СпадщинаРедагувати

У парку «Hocking Hills State Park in Ohio[en]» десятикілометрова ділянка шляху отримала назву «Стежка Бабусі Гейтвуд». Вона веде від Печери давньої людини (англ. Old Man's Cave) до Кедрових водоспадів (англ. Cedar Falls) і печери Еш (англ. Ash Cave)[6][7].

У своїй експозиції Музей Аппалачської стежки[en] містить інформації про Емму Гейтвуд і в червні 2012 року її введено в Залу слави Аппалачської стежки[8].

Пітере Гастон зняв про Емму Гейтвуд 60-хвилинний документальний фільм «Trail Magic»[9].

БіографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Gallia County Genealogical Society. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. 
  2. а б в г When Grandma Gatewood hiked the Appalachian Trail. Sierra Club. November–December 2002. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 8 травня 2009. «When Grandma Gatewood hiked the Appalachian Trail in 1955, she tramped all 2170 miles in tennis shoes, her only shelter an army blanket, a raincoat, ...» 
  3. а б в г д Ben Montgomery (2014). Grandma Gatewood's Walk: The Inspiring Story of the Woman Who Saved the Appalachian Trail. Chicago Review Press. ISBN 978-1613747186. 
  4. SI Vault. Vault.sportsillustrated.cnn.com. 15 серпня 1955. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 18 грудня 2013. 
  5. Siyapa, Tweeter (20 березня 2015). Traveller Compass: 10 Travelling Phobias You Might Have But You Ignore. Travellercompass.blogspot.in. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 травня 2015. 
  6. American Dreams. Hocking County Tourism Association. Hcta.org. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2013. 
  7. Grandma Gatewood Trail - Old Man's Cave to Ash Cave | Logan Ohio Hikes. Trails.com. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 18 грудня 2013. 
  8. The 2012 Class Of The Appalachian Trail Hall Of Fame | Hiking Around Midstate PA and Beyond: A community blog. witf.org. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 18 грудня 2013. 
  9. May 1, 2015. Film highlights first woman to walk Appalachian Trail alone - Chronicle-Telegram. Chronicle.northcoastnow.com. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 3 травня 2015. 

ПосиланняРедагувати