Вікіпедія

Бабляк Леся Леонідівна

Бабляк Леся Леонідівна (нар. 5 лютого 1977, Львів) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Працює в галузі релігійного живопису.[1][2] Член СУОМА[3].

Бабляк Леся Леонідівна
Народження 5 лютого 1977(1977-02-05) (47 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Навчання Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша (1997) і Львівська національна академія мистецтв
Діяльність художниця
Працівник КАМ
Член Спілка українських образотворчих митців Австралії
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабляк.

Життєпис ред.

Народилася у Львові. У 1990-х виїхала до Австралії. Там же приєдналася до відділення Нового Південного Уельсу Спілки українських образотворчих митців Австралії[4]. У 1997 році закінчила Львівський колледж декоративно-прикладного мистецтва. Цього ж року вступила до Львівської академії мистецтв, де навчалась під керівництвом В. Овсійчука і К. Маркевича.

Працює вчителем образотворчого мистецтва ліцею № 157 м. Києва[5] та Київської дитячої Академії мистецтв імені М.І. Чембержі[6].

З 1997 — учасниця виставок. У 2000-му мала персональну виставку у Сіднеї (Австралія), у 2007 — у Львові[1]. Неодноразова учасниця і гостя мистецьких фестивалів[7][8].

Автор розпису ікон парафії УГКЦ Різдва св. Івана Хрестителя в Слупську[9].

Серед основних творів — «Архангел Гавріїл» (1999 р.), «Архангел Міхаїл» (1999 р.), «Благовіщення» (1999 р.), «Спас-Вседержець» (2000 р.), «Богородиця Ніжності» (2000 р.), «Святі Кирило і Мефодій» (2003 р.).

Примітки ред.

  1. ↑ а б Zaxid.net. У Львові відкрилася перша персональна виставка Лесі Бабляк. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  2. ↑ Весняні спалахи влітку — Телеканал I-UA.tv. i-ua.tv (uk-ua) . 16 липня 2020. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  3. ↑ Петро Кравченко. Українське образотворче мистецтво в Австралії // Українці Австралії : енциклопедичний довідник / за ред. В. Шумського, М. Шумського та ін. — Сідней : «Вільна думка» і Товариство Збереження Української Спадщини в Австралії, 2001. — С. 466. — ISBN 0-908168-11-X.
  4. ↑ Українські художники у світі: проблема дослідження в контексті українського мистецтва XX століття [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Г. Стельмащук // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. — 2011. — Вип. 11. — С. 176
  5. ↑ Наші вчителі
  6. ↑ РЕЗУЛЬТАТИ І ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ВІДКРИТОГО КОНКУРСУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА “КВІТУЧА ФАНТАЗІЯ”, (ПРИСВЯЧЕНИЙ 120-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНИЦІ КАТЕРИНИ БІЛОКУР). (14 ГРУДНЯ 2020). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  7. ↑ Ганна Ковпак (30 червня 2021). У Києві відкрився Фестиваль сучасного жіночого мистецтва: що потрібно про нього знати. газета «Сьогодні». Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  8. ↑ Мила Дончук (21 вересня 2021). В українській Бессарабії 2-й міжнародний етнокінофестиваль «Око» оголосив переможців. журнал «Viva!». Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  9. ↑ Парафія УГКЦ Різдва св. Івана Хрестителя в Слупську. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Джерела ред.

  • Бабляк Леся // Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво: Творчо-біограф. довід. — Вип. 2. — К.: ІПРЕЗ, 2001. — С. 27


  Це незавершена стаття про художницю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бабляк_Леся_Леонідівна&oldid=35926626