Бабинці (Чортківський район)
Ба́бинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на південному заході району на річці Нічлава. Центр Бабинецького старостинського округу. До села у минулому був приєднаний хутір Стінка.
село Бабинці | |
---|---|
Вид на село | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Борщівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060050020034224 |
Основні дані | |
Населення | ▼ 701 (2014) |
Територія | 3.568 км² |
Густота населення | 251.96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48744 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′16″ пн. ш. 26°03′31″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
151 м[1] |
Водойми | Нічлава |
Відстань до районного центру |
16 км |
Найближча залізнична станція | Гермаківка |
Відстань до залізничної станції |
13,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
Карта | |
Мапа | |
|
Дворів — 305. Населення — 816 осіб (2009). Національний склад — 99,9 % українці, серед інших є росіяни.
Назва
ред.Свою назву село пов'язує із каменем (Бабою), що стоїть на височині над долиною річка Нічлава. За легендою камінь — це закам'яніла скіфська жінка, яка пряла на Великдень за що і була покарана Богом.
До 1964 року щодо села часто вживали назву Бабинці від Кривчого, або Бабинці від Кривча, аби відрізнити від інших Бабинець — села Урожайного — Бабинець від Звенигорода.
Географія
ред.Село лежить у зоні помірно континентального клімату. Бабинці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
Село розташоване на фізичній відстані 377 км від Києва, 103 км — від обласного центру міста Тернополя та 14 км від міста Борщів. Автошляхами від села до районного центру 16 км, найближчої залізничної станції — 13 км.
Сусідні населені пункти:
Рельєф гористий.
Ґрунтоутворюючими породами є леси, і лесові суглинки, вапняки, глини.
На околицях Бабинців розташовані невеликі ліси: Стінка, Ризи, Шистів, Надьків.
Клімат
ред.Улоговина, у якій розташоване село, сприяє формуванню своєрідного клімату із жарким літом, м'якою зимою та недостатньою кількістю опадів. Середня температура липня — плюс 22 0С — 22,5 0С, січня — мінус 5 0С.
Клімат Бабинців | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | −0,9 | 0,9 | 6,1 | 14,7 | 20,3 | 23,4 | 24,4 | 23,9 | 20,0 | 13,8 | 6,5 | 1,4 | |
Середня температура, °C | −4,3 | −2,6 | 2,0 | 9,3 | 14,7 | 18,0 | 19,2 | 18,5 | 14,7 | 9,1 | 3,3 | −1,5 | |
Середній мінімум, °C | −7,7 | −6 | −2,1 | 3,9 | 9,2 | 12,6 | 14,0 | 13,1 | 9,4 | 4,4 | 0,1 | −4,4 | |
Норма опадів, мм | 32 | 31 | 32 | 53 | 74 | 99 | 98 | 63 | 53 | 35 | 35 | 37 | |
Джерело: http://fr.climate-data.org/location/265467/ |
Вулиці
ред.У Бабинцях є вулиці: Біля Церкви, Голятин, Двір, Коноплиська, Луги, Підгора, Піднатьків, Підскали, Полик, Ринок, Слобідка, Центральна та Шум[2].
Історія
ред.Археологічні знахідки
ред.Біля Бабинців виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту та мезоліту, давньоруське городище (12 ст.).
Польський період
ред.Перша писемна згадка датується 1428 р.[3].
На початку 16 століття, як встановив сучасний польський історик Ришард Щигель, Бабинці мали статус містечка. У 1523 році шляхтич Ян Кемліч отримав для Бабинців локаційний привілей на німецькому праві. Протягом 1530—1547 рр. населений пункт фіґурував як місто.
1563 року власником села, як і сусіднього Кривчого, був польський шляхтич, кам'янецький гродський суддя Вавжинець Мілєський.[4]
У 1565-1569 рр. Бабинцями володіли Кемлічі та Хотимирські. Відтоді в податковому реєстрі значилось як село. У документах 1622 р. Бабинці знову згадані як містечко.
На північній околиці села, найімовірніше на лівому високому березі річки Нічлава, для захисту від турків і татар Лянцкоронськими було побудовано оборонний замок, зруйнований в часи останніх турецьких війн XVII ст. Нині про оборонний замок нагадує лише мікротопонім — «Замок». Про фортецю та її підземелля збереглися місцеві перекази. У 1993 році під час археологічної експедиції виявлено неглибокі рови (можливо, сліди від розібраних фундаментів) та кілька западин[5].
У краєзнавчій розвідці з 1874 р. Антоні Шнайдер писав:
Згодом в Бабинцях виник збудований Лянцкоронськими оборонний замок, знищений в час останніх турецьких воєн XVII ст. При розбиранні замку в 1830 р. у відкритій пивниці знайдено рештки якоїсь підводи, від якої залишилось лише залізо, і трохи бронзи. Новітніми часами замок цілком зник з людського ока, і лише назва та перекази вказують місце, де він колись стояв[6] |
Австрійський період
ред.З 1772 по 1795 рр. Бабинці належали С. Потоцькому після смерті якого, стали власністю Голейовських.
У 1782 р. власником села став теребовлянський мечник Том Городинський (похований у гробівці, який знаходиться на місцевому цвинтарі) та його сини.
У другій половині XIX століття в селі було збудовано потужний млин американського типу на 12 каменів та 8 фолюшів (там били сукно), що діяв до 1950-х років.
У 1838 р. село стає центром великого повстання. Його жителі Ф. Чубей і Ф. Сірман, вибрані уповноваженими від громади, у травні 1838 р. вирушили до Відня — столиці Австро-Угорської імперії, зі скаргою на свого поміщика Городинського і були прийняті австрійським імператором. Після їх повернення, повстання охопило цілу округу, однак, було придушене австрійськими військами.
У 1861—1866 рр. депутатом Галицького сейму по виборчому окрузі Борщів-Мельниця був заможний селянин із Бабинців Теодор (Федір) Андрейчук.
З 1863 р. Бабинці перебувають у власності поміщиків Миколаєвичів.
1872 — велика пожежа знищила 50 дворів, загинули люди.
У 1900 році Бабинці — центр великого сільськогосподарського страйку.
Перша світова війна. Українська революція
ред.У 1914 році село утворювало окрему гміну Бабинці від Кривчого. Склад гмінної ради на 1914 рік[7]:
- війт — Василь Бабій (обраний 1908 року)
- заступник війта — Іван Ткач (обраний 1914 року)
- писар — Андрій Андрійчук (обраний 1908 року)
- касир — Онуфрій Гичко
- жандарм — Роман Лукій
З 1653 морґів землі 250 належало громаді, 1403 — поміщику Корнилію Миколайовичу[7].
Під час польсько-української війни в УГА воювали уродженці села Іван і Михайло Андрейчуки.
Міжвоєнний період
ред.14 квітня 1930 року в селі пройшло народне віче, яке зорганізувало Українське Національно-Демократичне Об'єднання. Присутні на зібранні ухвалили резолюцію «з протестом проти руйнуючої московсько-большевицької політики на Великій Україні»[8].
Друга світова війна
ред.З початку ХХ ст. і до 1939 р. в селі діяли організації «Січ», «Сокіл», товариство «Просвіта», Народний дім, кооперативне товариство «Бджола».
Від 7 липня 1941 року село зайняла німецька окупаційна адміністрація.
В ОУН та УПА перебувало 55 осіб. З них загинуло 32. Серед них — Лукій Михайло Васильович, референт Служби безпеки Борщівського району.
Полеглі члени ОУН і вояки УПА[9] | ||||
---|---|---|---|---|
№ | П. І. Б | Р. Н. | Р. С. | Коротка інформація |
1 | Андрійчук Василь Іванович | 3 січня 1922 | 25 листопада 1942 | Член ОУН (псевдо «Сокіл»). Студент Чортківської гімназії. Заарештований Німецьким гестапо 1942 року. Розстріляний у Львові. |
2 | Андрійчук Ганна | невідомо | 1948 | Симпатик ОУН. Розстріляно МДБ. Похована у с Бабинці. |
3 | Андрусик Іван Дмитрович | 1918 | 17 грудня 1946 | Член ОУН (псевдо «Дуб»). Підпільник. Загинув під час бою у Мушкатівці. |
4 | Бирка Михайло Дмитрович | 1927 | 27 березня 1945 | Член ОУН (псевдом"Чорногор"). Кущовий референт молодіжної організації «Юнак». Загинув під час облавного бою на полі в районі сіл Бабинці-Худиківці. Застрілився. Тіло відвезли до Борщева. |
5 | Гуска Михайло Семенович | 1926 | 5 вересня 1946 | Член ОУН (псевдо «Тополя»). Кущовий пропагандист. Загинув у бою з військами МДБ у селі Сков'ятин. |
6 | Гуска Михайло Іванович | 1926 | невідомо | Член ОУН (псевда «Шпак», «Кармелюк»). Стрілець УПА. Загинув у бою з МДБ в с. Сосулівка Чортківського району. |
7 | Гуска Василь Максимович | 1924 | 5 січня 1945 | Член ОУН (псевдо «Султан»). Старший вістун. Загинув під час наскоку більшовицьких військ на с. Бабинці. Похований у селі Бабинці. |
8 | Гуска Іван Васильович | 1921 | 5 січня 1945 | Член ОУН (псевдо «Карий»). Станичний господарчий. Загинув під час наскоку більшовицьких військ на с. Бабинці. Похований у с. Бабинці. |
9 | Гуска Іван Максимович | 1918 | 1944 | Член ОУН. Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у селі Бабинці. |
10 | Гуска Іван | 1908 | 1945 | Член ОУН. Перший організатор СКВ у селі. Загинув у Сибіру. |
11 | Гнатюк Федір Семенович | 1922 | 26 квітня 1950 | Член ОУН (псевдо «Ігор»). Підпільник. Загинув під час облавного бою з військами МДБ. Тіло відвезли до Борщева. |
12 | Гижка Степан Іванович | 1923 | початок травня 1944 | Член ОУН (псевдо «Береза»). Стрілець УПА. Загинув під час боїв з силами НКВС у циганських лісах. |
13 | Ємбрик Василь Юрійович | 1917 | 1950 | Чпен ОУН (псевдо «Чумак»). Підпільник Закатований МДБ. Похований у с. Бабинці |
14 | Ковалюк Ганна Іванівна | 1920 | 1950 | Член ОУН. (псевдо «Галка»). Закатована емдебівцями у Борщівській тюрмі. |
15 | Ковалюк Василь Іванович | 1924 | 1948 | Член ОУН (псевдо «Луна»). Підпільник. Загинув, потрапивши на засідку МДБ. |
16 | Козар Михайло Прокопович | 1907 | невідомо | Чпен ОУН. Заарештований службою «Смерш» у Червоній армії. Пропав безвісти. |
17 | Лукій Михайло Васильович | 1926 | 24 липня 1950 | Член ОУН (псевда «Нечай», «Прометей»). Референт Служби безпеки Борщівського району. Загинув у перестрілці з емдебістами. Тіло відвезли до Борщева. |
18 | Ланюк Михайло Іванович | 1920 | 1945 | Член ОУН (псевдо «Гайовий»). Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у с. Бабинці. |
19 | Лаба Йосафат Васильович | 1931 | 20 червня 1950 | Член ОУН (псевдо «Явір»). Підпільник. Загинув на полі біля села Бабинці. |
20 | Лаба Василь Семенович | 1901 | 1944 | Член ОУН. Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у селі Бабинці. |
21 | Лаба Роман Васильович | 1922 | 1950 | Симпатик ОУН. Розстріляний МДБ. Похований у селі Бабинці. |
22 | Мартинюк Дмитро Іванович | 1923 | липень 1945 | Член ОУН (псевда «Береза», «Бурлака»). Стрілець УПА. Загинув під час бою у селі Сосулівка Чортківського району. |
23 | Мартинюк Еммануїл | 1923 | 1944 | Член ОУН. Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у селі Бабинці. |
24 | Мартинюк Федір | 1914 | 6 січня 1945 | Член ОУН (псевдо «Богун»). Стрілець УПА. Загинув під час бою з військами НКВС. |
25 | Олексюк Леонід Федорович | 1913 | 5 травня 1944 | Член ОУН (псевдо «Крук»). Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у селі Бабинці. |
26 | Пелих Петро Дмитрович | 1929 | 26 квітня 1950 | Член ОУН. Підпільник. Загинув у криївці, оточеній МДБ. |
27 | Солтис Степан Васильович | 1924 | 9 січня 1946 | Член ОУН (псевдо «Сурма»). Підпільник. Важкопоранений, закатований. Віднайдено тільки голову у Мельниці-Подільській. Похований у с. Бабинці. |
28 | Сапач Іван | 1926 | невідомо | Член ОУН (псевдо «Лемик»). Підпільник. Загинув у обложеній чекістами криївці. Похований у селі Бабинці. |
29 | Чубей Семен Гнатович | 1900 | 5 січня 1945 | Член ОУН (псевдо «Бджілка»). Підпільник. Розстріляний НКВС. Похоронений у селі Бабинці. |
30 | Чубей Дмитро Семенович | 1926 | 14 березня 1945 | Член ОУН (псевда «Орел», «Чорноморець»). Кулеметник куреня «Сірих вовків» («Бистрого»). Загинув у бою в селі Худіївці. Похований у с. Худіївці |
31 | Чубей Манолій Гнатович | 1918 | зима 1947 | Член ОУН (псевдо «Старий»). Підпільник. |
Під час німецько-радянської війни у Червоній армії воювали проти гітлерівців 133 мешканці села, з них 23 загинули, 35 пропали безвісти, 14 повернулись інвалідами, 64 нагороджені орденами й медалями.
Бабинці були визволені від німецької окупації 7 квітня 1944 р.
Період Незалежної України
ред.До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[10].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[11].
Населення
ред.Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1810 | 984 | — |
1900 | 339 | −65.5% |
1910 | 336 | −0.9% |
1914 | 860 | +156.0% |
1921 | 360 | −58.1% |
1931 | 416 | +15.6% |
2009 | 816 | +96.2% |
2014 | 701 | −14.1% |
У 1810 році в селі було 195 родин, 138 житлових будинків і 984 мешканці[12]. Кількість населення: 1900 р. — 339 осіб, 1910 рік — 336. У 1914 році в селі мешкало 860 осіб[7].
Станом на 30 вересня 1921 р. у селі мешкало 360 осіб (було 82 двори), 1931 р. — 416 осіб (94 двори).
У 2009 році населення села становило 816 осіб, у 2014 році — 701 особа.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1026 осіб, з яких 456 чоловіків та 570 жінок[13].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 889 осіб[14].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,67 % |
російська | 0,22 % |
білоруська | 0,11 % |
Пам'ятки
ред.У селі споруджено церкву Святої Тройці (1869), «фігура» Матері Божої (2003), Капличка родини В. Шушка (особистого охоронця Степана Бандери в 1953-59 рр.) (1998), капличка збудована з нагоди започаткування проведення відпусту з ініціативи С. Ножки (2004).
Також зберігся мурований гробівець поміщиків Городинських (перша чверть XIX ст.);
-
Церква Святої Трійці, 1869р.
-
Капличка родини В. Шушка (1922-2006) (особистий охоронець С. Бандери в 1953-59 рр.), 1998 р.
-
«Фігура» Матері Божої (2003, автор — місцевий скульптор та художник Я. Ромашенко)
Пам'ятники і пам'ятні знаки
ред.Встановлено пам'ятники і пам'ятні знаки:
- хрест на честь скасування панщини 1848
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1966)
- насипана символічна могила воякам УПА (1991).
- встановлено меморіальний комплекс героям Небесної Сотні та російсько-української війни (2021).
-
Хрест та липи на честь скасування панщини
-
Пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям
-
Символічна могила воякам УПА
Освіта та охорона здоров'я
ред.За австро-угорської влади діяла однокласна школа з польською мовою навчання, де вчителював українець С. Дергак.
До 1928 р. в Бабинцях діяла двокласна школа; з 1928 по 1939 — чотирикласна; з 1939 по 1951 — семирічна; з 1951 по 1956 — середня; з 1956 по 1961 — семирічна; з 1961 по 1993 — восьмирічна; з 1993 р. — ЗОШ І-ІІ ступенів. У червні 2021 р., рішенням Борщівської міської ради, Бабинецьку ЗОШ І-ІІ ступенів реорганізовано у Бабинецьку початкову школу.
Діють також дитячий садок «Сонечко» та бібліотека.
У селі діє фельдшерсько-акушерський пункт.
Економіка
ред.У селі працюють підприємства[16]:
- Розвиває свої потужності місцеве приватне підприємство "Кленія"
- Приватне агропромислове підприємство «Надія», селянське (фермерське) господарство «Доля», селянське (фермерське) господарство «Ключ», селянське (фермерське) господарство «Пролісок», селянське (фермерське) господарство «Терен», фермерське господарство «Атлант» — займаються вирощуванням зернових культур.
Транспорт
ред.За 5 км від села пролягає автошлях Тернопіль-Жванець (село Хмельницької області).
У селі є автобусна зупинка. До села щоденно крім неділі курсує автобус Борщів-Бабинці.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Василь Гречка (1987—2016) — український військовик,
- Лукій Михайло Васильович (? — 1950) — член ОУН-УПА — референт Служби безпеки Борщівського району.
- Йосафат Лазорко (*1930) — письменник, громадський діяч,
- Маркіян Чубей (1940—2017) — вчений-астроном,
- Михайло Гнатюк (*1944) — професор медицини,
- Ганна Малицька (*1947) — професор фізико-математичних наук,
- Ганна Костів-Гуска (*1947) — українська поетеса, член спілки письменників України,
- Василь Ткачик (Василько) (*1952) — вчений і поет,
- Андрійчук Теодор (1808—1876) — посол до Галицького сейму,
- Василь Сушко — діяч ОУН, особистий охоронець Степана Бандери.
Проживали
ред.- поетеса, соратниця Івана Франка Климентина Попович-Боярська (1941—1945, тут і похована).
Примітки
ред.- ↑ weather.in.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 17 лютого 2011.
- ↑ Пошук індексів | Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ Скочеляс І. Михайло Грушевський і Борщівщина. — Літопис Борщівщини. Випуск 2. — 1993.
- ↑ Witalij Michałowski. Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Kraków, 2008. — S. 531. (пол.)
- ↑ Михайло Сохацький. Оборонні замки на Борщівщині (сучасний стан збереження та перспективи досліджень) // Літопис Борщівщини. Випуск 6 — Борщів, 1994.
- ↑ А.Шнайдер. Бабинці // Літопис Борщівщини.— 1993.— Вип. 2.— С.34.
- ↑ а б в Літопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4
- ↑ На організаційному фронті: Борщівщина // Діло. — 1930. — Число 97. — 6 травня.
- ↑ Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809—1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198—204.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Бабинці: довідник підприємств / Бізнес-каталог України[недоступне посилання]
Література
ред.- Дем'янова І., Мельничук Б. Бабинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 60. — ISBN 966-528-197-6.
- Бойко В., Мизак Н., Петраш Б. Бабинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 465—466. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Використані матеріали вчителя історії Бабинецької ЗОШ І-ІІ ст. Я. В. Рудана, фотоматеріали — В. В. Солтицького. (Неавторитетне джерело, оригінальне жослідження)
Посилання
ред.- Погода в селі Бабинці [Архівовано 18 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Фільм про село Бабинці [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Сайт Бабинецької ЗОШ І-ІІ ступенів [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]