Бабина

село в Самбірському районі Львівської області, Україна

Ба́бина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1711. Входить до Новокалинівської міської громади.

село Бабина
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Новокалинівська міська громада
Облікова картка Бабина 
Основні дані
Населення 1711
Площа 2,058 км²
Густота населення 831,39 осіб/км²
Поштовий індекс 81455
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°33′50″ пн. ш. 23°16′19″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
273 м
Водойми р. Стрвяж
Найближча залізнична станція Калинів
Місцева влада
Адреса ради 81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів,пл.Авіації, 1а
Карта
Бабина. Карта розташування: Україна
Бабина
Бабина
Бабина. Карта розташування: Львівська область
Бабина
Бабина
Мапа
Мапа

CMNS: Бабина у Вікісховищі

Назва ред.

За роки радянської влади село в документах називали «Бабине». 1989 р. селу повернули історичну назву.[1]

Коротка історія ред.

 

Перша документальна згадка про село Бабина датується 8 жовтня 1292 року. Це грамота князя Льва Даниловича, якою він дарував (Старо) Самбірському єпископові Єпитимію села Страшевичі, Созань, Бабина, Потік, Спас, Лаврів з монастирем св. Онуфрія, Торчиновичі, Торгановичі, Лип'є, Розлуч та інші. Цей факт дарування підтверджується грамотою польського короля Сигізмунда І від 1548 року. Цей документ знаходився в архіві Перемишльської греко-католицької консисторії[2]. До наших днів ця грамота не збереглась.

На початку XIV століття, згідно з переказами, була збудована перша дерев'яна церква. Вона належала до Самбірської єпархії, заснованої в XII столітті при храмі Преображення Господнього в Спасі біля Старого Самбора. Самбірську єпархію близько 1422 року об'єднали з Перемиською[3]. Дерев'яною була і дзвіниця, що стояла поруч з церквою. Ця церква простояла майже до середини XVII століття[4].

За податковим реєстром 1515 року були млин і 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі.

У 1542 році королева Бона Сфорца будує у східній частині села Бабина двір з церквою і дзвіницею, де поселилася вся королівська родина разом з охороною.

Збереглася грамота від 3 лютого 1563 р. видана королевою Боною Сфорцою, у якій говориться, що парафія села Бабина «надана побожному духовнику, попу Андрію грецького (східного) православного обряду». Цю грамоту затвердив своїм власноручним підписом і печаттю Сигізмунд II Август — король Польщі[5].

Але незабаром, як свідчать перекази, місце, де стояла церква та інші будівлі, провалилося і утворилася велика яма, яка заповнилася водою[4]. Спеціалісти з нафторозвідувальної експедиції, які 1927 року досліджували місцевість, можливою причиною назвали природний газ. Доказом стало відкриття неподалік у квітні 1968 року газового родовища, яке названо «Пинянським»[6].

За податковим реєстром 1589 року село входило до Самбірського повіту Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, корчма, 8 загородників[7].

В 1640 році на тому місці, де сьогодні стоїть кам'яна церква св. апостола євангелиста Івана Богослова, жителі села збудували нову дерев'яну церкву східного стилю з трьома невеликими банями, покритими бляхою. На окремо розміщеній дзвіниці було три дзвони, які були перевезені з старої дзвіниці. Найбільший дзвін з написом важив 100 кілограмів[2]. Стару церкву було розібрано, на тому місці встановлено дерев'яного хреста і посаджено чотири берези, які росли до 40-х років XX століття[4].

У 1672 році під час нападу турків і татар при обороні церкви загинули три брати Білогруди (їм було відтято голови). Їхні тіла захоронили зліва від вхідної церковної брами, а на могилі посадили липу. Липа розрослася до трьох стовбурів. Цю липу було зрізано 13 лютого 1997 року, оскільки вона спорохнявіла і становила небезпеку для людей[4].

У 1724 році в Бабині побував учений і письменник з Києва Василь Григорович Барський.

8 жовтня 1846 року народився Біликовський Іван Симеонович, який у майбутньому став музичним діячем, диригентом, композитором і педагогом.

Знаменні події з життя парафії с. Бабина ред.

 
Храм Івана Богослова в селі Бабина

У 1897 році за священикування Петра Плешкевича розпочато будівництво нової кам'яної церкви, яка стоїть і понині. Тривало будівництво по 1902 рік. 9 жовтня 1902 року єпископ Перемиський Костянтин Чехович освятив новий храм. Церква була і безперервно діє (її не зачинили навіть в атеїстичні часи, як це робили по інших селах).

1988 року з нагоди 1000-ліття Хрещення України-Руси біля церкви встановлено пам'ятник святим рівноапостольним княгині Ользі і князю Володимиру.

Починаючи з 1989 року і по сьогодні при церкві діє недільна школа (заняття з катихизму).

 
Пам'ятник на честь річниці Незалежності України

В серпні 1992 року освячено встановлену напроти церкви через дорогу фігуру Божої Матері. На фігурі написано: «Пам'ятник річниці Незалежності України. 24.08.1992»

 
Плащаниця храму Івана Богослова в селі Бабина Самбірського району

25 грудня 1996 року храм св. апостола Івана Богослова відвідав Святійший Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України. Ці відвідини відбулися в рамках візиту до Львівсько-Сокальської та Дрогобицько-Самбірської єпархій. Святійшого патріарха супроводжували митрополит Львівський і Сокальський Андрій (Горак) та єпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій (Пецина), а також численне духовенство з мирянами.

У червні 1996 року розпочато будівництво нової цегляної дзвіниці (на фото — на задньому плані) — подарунок до 100-річного ювілею храму, що випадало на 9 жовтня 1997 року.


9 жовтня 1997 року відбулося свято — 100-річний ювілей храму св. апостола Івана Богослова. Архієрейську літургію очолив преосвященніший Феодосій, єпископ Дрогобицький і Самбірський. Після Служби Божої освячено новозбудовану дзвіницю і нагороджено Благословенною грамотою парафію села Бабина.

У 2004–2006 роках оновлено куполи та фасад храму, зроблено капітальний зовнішній ремонт святині.

Примітки ред.

  1. Картка постанови. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019. 
  2. а б Schnaider Antoni. Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi. Lwow 1871, T.I, S.116-121
  3. Шематизм на рік 1903. Перемишль 1903, стор. XV.
  4. а б в г Василь Черевко. Історія села Бабина Самбірського району. — Дрогобич : Коло 2013. — 344 с. ISBN 978-966-2405-70-5
  5. Записки НТШ. Львів. 1900 р., II-В.т.XXIV, стор. 66-67
  6. Газета «Червоний прапор» від 21 жовтня 1978 р.
  7. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 27. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Посилання ред.