Бабаханов Абдулла Бабаханович
Бабаханов Абдулла Бабаханович (нар. 27 січня (8.II) 1910 року, м. Такмак, Киргизія - 1990, Москва) — узбецький радянський архітектор, народний архітектор СРСР (з 1970).
| Бабаханов Абдулла Бабаханович | |
|---|---|
| узб. Абдулла Бабаханович Бабаханов | |
| Народився |
8 лютого 1910 або 1910 Токмак, Pishpeksky Uyezdd, Семиріченська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер |
18 червня 1992 або 10 червня 1990 Москва |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | архітектор, викладач університету |
| Нагороди |
 |
ЖиттєписРедагувати
Він був членом Комуністичної Партії Радянського Союзу з 1943 року. У 1933 році Бабаханов закінчив Середньоазіатський Будівельний Інститут. За його проектами було споруджено багато громад та житлових будівель. До найважливіших будівель у Таджикистані належать: Таджицький драматичний театр імені Лахуті в Душанбе (1954), кінотеатр імені Саида Рахімова в Ташкенті (1955), музей імені Улугбека в Самарканді (1958) та мавзолей Хамзи Хакім-заде Ніязі в Хамзаабаді (скульптор Ф. Грищенко, 1967).
За заслуги в області архітектури Абдулла Бабаханович був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора, різними орденами та медалями.[1]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. сторінки.