Одеса (баскетбольний клуб)

**Одеса**
	Одеса
Прізвисько	Катрани
Ліги	Суперліга
Заснований	1992
Арена	УСК «Одеса» (900 місць
Місто	Одеса, Україна
Командні кольори
Президент	Олег Бичков
Головний тренер	Олег Юшкін
Чемпіонство	4 рази (1998, 1999, 2001, 2002)
Сайт	bipa.com.ua
	Форма

Баскетбольний клуб «Одеса» — український баскетбольний клуб з Одеси, заснований у 1992 році під назвою «БІПА-Мода». Чотириразовий чемпіон Суперліги України.

Назва ред.

«БІПА-Мода» 1992—1996
«БІПА-Мода-СКА» 1996—1999
МБК «Одеса» 1999—2006
БК «Одеса» 2006—2015
ОБК «БІПА-Одеса» 2015—2016
БК «Одеса» 2018—донині

Історія ред.

Професійний баскетбольний клуб в Одесі започатковано 19 червня 1992 року. Біля джерел клубу стояли його президент Аркадій Табачник та засновник Петро Кріс, співвласники українсько-німецького підприємства «БІПА-Мода». Новостворена команда отримала таку саму назву. У середині сезону 1992/1993 до «БІПА» приєдналася низка гравців та тренерів з іншої одеської команди — «Баскод». Оновлений колектив, який очолив Віталій Лебединцев, у своєму першому сезоні, вигравши 40 матчів із 44-х, став чемпіоном Першої ліги. Також «БІПА-Мода» здобула перший свій трофей — Кубок України.

У першому колі сезону 1993/1994, у своєму першому сезоні у Вищій лізі, новобранці класу найсильніших двічі обіграли в Одесі на той момент дворазових чемпіонів України — баскетболістів київського «Будівельника» та закінчили перше коло чемпіонату на першому місці. У підсумку сезон команда завершила на третій позиції — у серії плей-оф за третє місце «БІПА-Мода» обіграла донецький «Шахтар». Успіхи в сезоні дозволили одеситам заявитися на міжнародні матчі Єврокубків.

Незважаючи на очевидні успіхи клубу, напередодні сезону 1994/1995 керівництво приймає рішення затвердити тандем тренерів Володимира Родовинского та заслуженого тренера Білорусі Валентина Вороніна. Тим не менш, невдалий старт сезону призводить до того, що спочатку йде Родовінський, а Воронін після короткочасної самостійної роботи зміщується на позицію другого тренера. Головним же наставником клубу стає німецький фахівець Штефан Кох . У результаті пертурбації на тренерському містку відбиваються і результати команди. «БІПА-Мода» закінчує сезон на четвертому місці.

У сезоні 1995/1996 головним тренером команди призначається Олег Гойхман, який намагається стабілізувати кадрову ситуацію в клубі. Але час, відведений творчий пошук, виявляється не безмежним, й у результаті команда опускається на п'яте місце.

У сезоні 1996/1997 на тренерський місток «БІПИ» був запрошений найвідоміший його наставник — заслужений тренер СРСР і Росії Юрій Селіхов, відомий по роботі зі збірними СРСР та Росії, а також з московським ЦСКА. У рамках селекційної роботи було запрошено баскетболістів Томаса Макгі та центрового Олександра Окунського. Команда впевнено рухалася турнірними сходами, але у фінальній серії плей-оф, двічі обігравши вдома київський колектив «Будівельник-Хорда», тричі поступилася в гостях, тим самим поступившись киянам в боротьбі за «золото» Суперліги.

Проте, вже наступного сезону 1997/1998 одеський клуб уперше стає чемпіоном України. Перед почаатком сезону Селіхов запрошує до команди найдосвідченіших гравців збірної України — Ігоря Харченка та Леоніда Яйла, а також одного з плеймейкерів збірної Литви — Томаса Почесаса. У підсумку перевага «БІПА-Моди» над своїми суперниками виявилася настільки велика, що у фінальній серії команда грає лише три матчі, і завойовує чемпіонство фактично без боротьби. Баскетбольна команда «БІПА-Мода», а пізніше СКА «БІПА-Мода», за шість років перетворилася на фаворита всіх українських змагань та поступово входила до лав грандів європейського баскетболу.

2 грудня 1997 року від кулі найманого вбивці на 51-му році життя гине президент та засновник БК «БІПА-Моди» Аркадій Борисович Табачник. Вражена та знекровлена команда знаходить у собі сили довести сезон 1997/1998 до переможного кінця. Тим не менш, у міжсезоння клуб залишає низка провідних гравців, а також її тренер Юрій Селіхов.

З того часу в Одесі в період літнього міжсезоння проводиться баскетбольний турнір Меморіал Аркадія Табачника, в якому зустрічаються найкращі колективи міста.

Після відходу Селіхова до тренерської роботи повертається колишній керівник колективу — Віталій Лебединцев, якому довелося збирати команду буквально частинами. Але постійні проблеми з фінансуванням та невизначеність не дають гравцям грати на повну силу.

Сезон 1998/1999 ознаменувався переходом клубу «БІПА-Мода» у статус муніципального та зміною назви на МБК «ОДЕСА». Президентом став Руслан Борисович Боделан — міський голова Одеси. Виникла надія на вирішення проблеми стабільного фінансування команди — головної проблеми більшості спортивних організацій пострадянського простору. З новими силами та оновленим складом (як гравців, так і тренерів) команда була налаштована дуже серйозно, про що говорить перемога у Фіналі над київським ЦСКА.

Це показали і фінальні матчі національного чемпіонату 1999/2000. Знадобилося п'ять ігор, щоб з'ясувати стосунки між одеситами та БК Київ — «командою Сашка Волкова». Незважаючи на значну різницю у фінансових можливостях клубів, «Одеса» не здавалася до кінця. І хоча перше місце дісталося столичним «знаменитостям», головний тренер МБК «Одеса» Віталій Лебединцев в інтерв'ю газеті «Одеса-Спорт» невдовзі після закінчення чемпіонату міг з чистою совістю заявити: «Мене не залишає відчуття, що ми виграли фінал.»

Сезон 2000/2001 є найбільш вдалим в історії клубу: МБК «Одеса» став чемпіоном та володарем Кубка України. Одесити завойовують перший європейський трофей — Кубка Виклику NEBL, а Одеський Палац Спорту удостоюється приймати «Фінал чотирьох» цього турніру, обійшовши у суперечці за цю подію Арену БК «Спартак» із Санкт-Петербурга. На жаль, практично всі гравці покинули команду в міжсезоння, і вже вкотре в Одесі створюється нова команда, тренувати яку наступного сезону треба було Валентину Вороніну. У міжсезоння у МБК «Одеса» з'являється фарм-клуб, де грають молоді вихованці одеського баскетболу.

Сезон 2001/2002 також вийшов золотим для нашої команди – одесити відстояли свій титул найкращого клубу країни, ставши чотириразовими чемпіонами України. Одесити отримали право виступати в основній сітці NEBL, де у перший рік змогли виступити гідно, пройшовши до другого раунду змагань. Тепер, перед новою командою, стояли вже більш серйозні завдання. Крім того, що вже навіть не обговорювалося, перемога в чемпіонаті України, керівництво команди поставило завдання успішно виступати у NEBL та у розіграшах FIBA.

У сезоні 2002/2003 МБК «Одеса» посідає третє місце в регулярному чемпіонаті, що зводить колектив з новим принциповим суперником з міста-супутника Одеси — Південного Баскетбольного Клубу «Хімік», що належить Одеському Припортовому Заводу. 2002 рік започатковує новий феномен українського баскетболу — Чорноморське дербі. У цьому поєдинку одесити беруть гору та успішно доходять до фіналу Суперліги. Однак цього разу «золото» дісталося майбутньому володареві серії з сьоми чемпіонств поспіль — маріупольському Азовмашу, який набирав обертів.

Обіцянки грошей не можуть утримати гравців і клуб поступово скочується в середняки. Йдуть усі новоприбулі тренери та гравці, а реалізації поставленого завдання як не було, так і немає. На тренерській посаді клубу з'являється Вадим Пудзирей. МБК «Одеса», незважаючи на труднощі, як і раніше, залишалось одним із грандів українського баскетболу. У серії плей-оф волею долі, після поразки від домінуючого на всіх фронтах Азовмаша, «Одеса» знову зустрічається з «Хіміком». У сезоні 2003/2004 перемога в матчі за третє місце дістається одеситам, як і «бронза» Суперліги.

У сезоні 2004/2005 після регулярного чемпіонату команди грали не плей-оф, а груповий етап із 6 команд, які виявляли подальших восьми учасників плей-оф. МБК «Одеса» впевнено опинився у першій шістці, гарантувавши тим самим собі місце у матчах на вибуття. Але клуб у черговий раз чекала битва з сусідами у матчі за третє місце. БК «Хімік» здобув «суху» перемогу в серії (3-0), завоювавши свої перші медалі в Україні.

Відсутність фінансування та відсутність планомірних тренувань дається взнаки, у зв'язку з чим клуб відкидає все далі і далі в турнірній таблиці. Домашня арена — Одеський Палац Спорту часто здавався під різні заходи та виставки, через що команда мала проводити зустрічі на майданчиках суперників. Сезон 2005/2006 Одеса завершила на 10-му місці. Чергові вибори в країні принесли зміну в одеській міській раді. Клуб буквально перебував на межі розформування. До початку нового сезону МБК «Одеса» налічував у складі три гравці.

У сезоні 2006/2007 клуб перейшов у власність нових власників – компанії «Сінтез-Оіл» . Команду взяла під опіку група «Приват» та запросила на роль наставника Володимира Брюховецкого . Президентом клубу, який став називатися БК «Одеса», став Олег Леонідович Бичков. У команди з'явився дублюючий склад. Було створено дитячо-юнацький клуб «ДЮК Одеса». Проведено реконструкцію УСК «Краян», який зрештою став для команди домашньою ареною. Проте за підсумками сезону одесити зупинилися за крок від зони плей-оф. Тоді від БК Кривбассбаскет і МБК Миколаїв, які посіли сьоме і восьме місця, команду Брюховецького відокремило лише одне очко. Цього вистачило, щоб керівництво вирішило змінити тренера, повернувши до Одеси досвідченого Юрія Селіхова.

У сезоні 2011/2012 клуб повертається у фаворити чемпіонату. Підписуються баскетболісти Джастін Лав разом з Шоном Кінгом і американцем Віллі Діном. Вдома команда бере гору в 17-ти із 22-х протистоянь. Провідні гравці регулярно потрапляють у п'ятірку тижня та місяця. БК «Одеса» стає учасником Фіналу чотирьох Кубка Суперліги в Южному, в якому правда поступається запорізькому Ферро і пожертвувавши матчем за третє місце, виставивши гравців дубля, починає готуватися до заключних зустрічей регулярного чемпіонату. Картину затьмарив скандал із виходом у лютому з клубу Віллі Діна. У фінальній битві за 4 місце в регулярному чемпіонаті одесити поступаються вдома в матчі проти Кривбасбаскету і в підсумку посідають сьомий рядок, який зводить клуб із нинішнім володарем кубка — Будівельником. Проте кияни зустріли дуже сильний опір в особі БК «Одеса» та для з'ясування переможця знадобились усі 5 ігор. Кияни перемогли, але сил поборотися за медалі їхній клуб вже не мав. Головний тренер Одеси Олег Юшкін, після вдалих виступів колективу, підписує довгостроковий контракт із клубом терміном на 5 років.

Початок сезону 2012/2013 обертається повним провалом для «Одеси». Дубль команди розформовується і частина молодих гравців переходить в оренду в БК «Торнадо», який виступає у Вищій Лізі України. На місце легіонерів, що пішли, беруться молоді гравці з NCAA які не справляються з пресингом українського чемпіонату. Контракт терміном на два роки з клубом підписує одесит, гравець збірної України Андрій Агафонов. Але зусиль окремих гравців не вистачає на повну силу і до кінця першого кола команда скочується на дно турнірної таблиці. Але після Нового Року ситуація змінюється на краще. Молодих легіонерів замінюють досвідчені захисники Брейзлтон та Кольєвич, а також центровий збірної Латвії Каспарс Ципрус. Команда починає вибиратися з останніх рядів і здобуває низку перемог над куди сильнішими суперниками. На жаль, провал на початку сезону виявився дуже великим і за 6 ігор до кінця регулярного чемпіонату команда втрачає останній шанс на вихід у плей-оф.

Сезон 2013-2014 розпочався з вдалих трансферів, які відіграли вагому роль в грі команди. Здолавши 15 перемог команда зайняла 6 місце і пробилася в плей-оф. Де програла в серії 2:0 Азовмашу.

Сезон 2014-2015 вийшов провальним. БК «Одеса» займає 9 місце в чемпіонаті. В сезоні отримали 8 перемог.

Сезон 2015-2016 розпочаався зі зміни назви команди на БК «БІПА-МОДА», також змінився власник клубу — Розенцвіт Григорій Володимирович. З новим президентом в команди було більше можливостей, трансфери гравців були на високому рівні. Результати не стали чекати «БІПА-МОДА». В плей-оф команда програла в серії Кривбасу (2:0) і зайняли 7 місце в чемпіонаті України.

Сезон 2016-2017 БК «БІПА-МОДА» завершив на 5 місці де здобув 14 перемог, але в плей-оф програли Черкаським Мавпам.

Титули ред.

Україна ред.

Чемпіон України: 1998, 1999, 2001, 2002;

Срібний призер чемпіонату України: 1997, 2000, 2003;

Бронзовий призер чемпіонату України: 1994, 2004, 2023;

Кубок України: 1993, 2001;
Кубок України: 2009, 2019;
Кубок УБЛ: 2009.

Європа ред.

НЕБЛ: 2001.

Сезони ред.

Сезон	Ліга	Місце	Кубок	Виступи в Європі
1992/93	Перша ліга	1	Кубок України— Переможець
1993/94	Суперліга	3		Єврокубок- Попередній Етап II.
1994/95	Суперліга	4		Кубок Корача - Попередній Етап III.
1995/96	Суперліга	5	Кубок України— 1/2 фіналу.	Кубок Корача - Попередній Етап I.
1996/97	Суперліга	2	Кубок України— 1/2 фіналу.	Кубок Корача - Груповий етап.
1997/98	Суперліга	1	Кубок України— 1/2 фіналу.	Кубок Сапорти - 1/16 фіналу.
1998/99	Суперліга	1		Кубок Сапорти - Груповий етап.
1999/00	Суперліга	2		Кубок Сапорти - Груповий етап.
2000/01	Суперліга	1	Кубок України— Переможець	Кубок Виклику — Переможець.
2001/02	Суперліга	1		Північноєвропейська баскетбольна ліга NEBL — Другий Раунд.
2002/03	Суперліга	2		Ліга чемпіонів ФІБА - Груповий етап.
2003/04	Суперліга	3		Євровиклик- Груповий етап.
2004/05	Суперліга	4		Єврокубок - 1/4 фіналу.
2005/06	Суперліга	10
2006/07	Суперліга	9	Кубок України— 1/4 фіналу.
2007/08	Суперліга	9	Кубок України— 1/4 фіналу.	Євровиклик- Попередній Етап I.
2008/09	Суперліга	4	Кубок України— Фіналіст.
2009/10	Суперліга	8	Кубок України— 1/4 фіналу.
2010/11	Суперліга	10
2011/12	Суперліга	7	Кубок України— 3 місце.
2012/13	Суперліга	12
2013/14	Суперліга	6	Кубок України— 1/4 фіналу.
2014/15	Суперліга	9
2015/16	Суперліга	7	Кубок України— 1/4 фіналу.
2016/17	Суперліга	5	Кубок України— 1/2 фіналу.
2017/18	Суперліга	5	Кубок України— 1/2 фіналу.
2018/19	Суперліга	6	Кубок України— Фіналіст.
2019/20	Суперліга	5	Кубок України— 1/2 фіналу.
2020/21	Суперліга	9	Кубок України— 1/8 фіналу.
2021/22	Суперліга	10
2022/23	Суперліга	3

Рекордні перемоги ред.

Найбільша перемога в усіх змаганнях:
- 174:86 (+88) — проти «Училище фізкультури» (Харків), Перша ліга, 31 січня 1993 року, Одеса.

Матчеві рекорди та статистика ред.

Найбільша кількість набраних очок в одній грі: 53 — Сергій Пінчук (16.04.1997 Ферро — БІПА-Мода-СКА 109:76)

Рекордсмени ред.

Гравці з найбільшою кількістю матчів ред.


Місце	Баскетболіст	Матчі	Роки виступів
1.	Вадим Пудзирей	533	1992-2003
2.	Олег Юшкін	506	1994-1999, 2002—2004, 2007—2010
3.	Геннадій Кузнєцов	426	1994-1999, 2001—2004, 2006—2008, 2010—2011
4.	Андрій Другачонок	405	1992-1998, 1999—2000, 2001—2005
5.	Станіслав Балашов	335	1997-1999, 2007—2008, 2009-
6.	Олег Ткач	292	1999-2001, 2002—2006
7.	Ярослав Зубрицький	286	1999-2001, 2002—2005
8.	Євгеній Аннєнков	282	2000-2001, 2004—2006, 2011—2013
9.	Ігор Харченко	170	1997-1999, 2001—2002
10.	Михайло Мельников	167	1995-2000, 2001

Гравці з найбільшою кількістю очок ред.


Місце	Баскетболіст	Очки	Роки виступів
1.	Вадим Пудзирей	7664	1992-2003
2.	Олег Юшкін	4528	1994-1999, 2002—2004, 2007—2010
3.	Геннадій Кузнєцов	4514	1994-1999, 2001—2004, 2006—2008, 2010—2011
4.	Ярослав Зубрицький	3615	1999-2001, 2002—2005
5.	Андрій Другачонок	3475	1992-1998, 1999—2000, 2001—2005
6.	Євгеній Аннєнков	2925	2000-2001, 2004—2006, 2011—2013
7.	Станіслав Балашов	2643	1997-1999, 2007—2008, 2009-
8.	Олег Ткач	2619	1999-2001, 2002—2006
9.	Віталій Усенко	2341	1994-1995, 1999—2001
10.	Олександр Окунський	2619	1996-1998, 2004—2005

Примітка. Враховано усі офіційні турніри, в яких брав участь одеський клуб, — чемпіонат України, Українська баскетбольна ліга, Кубок України, Кубок УБЛ, Кубок Суперліги і єврокубки. Через відсутність повних даних не були враховані: вересневий турнір 1992 року за право грати у першій лізі, Перша ліга сезону 1992/93 і чемпіонат УБЛ 1994/95