Аю-Даг (заказник)

Аю-Даг (крим. «Ayuv Dağ», «Аюв Дагъ», рос. «Аю-Даг») — ландшафтний заказник республіканського значення на теренах Алуштинської міської ради поміж алуштинськими селищами Партеніт і Гурзуф АР Крим. Заснований згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 № 500 на основі пам'ятки природи, оголошеної 1974 року.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Аю-Даг»
Категорія МСОПIV (Заказник)
Вид на Аю-Даг із Гурзуфа
Вид на Аю-Даг із Гурзуфа
44°33′39″ пн. ш. 34°20′04″ сх. д. / 44.56111111002777392° пн. ш. 34.334722220027778405° сх. д. / 44.56111111002777392; 34.334722220027778405Координати: 44°33′39″ пн. ш. 34°20′04″ сх. д. / 44.56111111002777392° пн. ш. 34.334722220027778405° сх. д. / 44.56111111002777392; 34.334722220027778405
Розташування: Україна Україна
АлуштаАР Крим
Найближче місто: Алушта
Площа: 527 га
Заснований: 28 жовтня 1974
Керівна
організація:
Алуштинське державне лісове господарство
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Аю-Даг». Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Аю-Даг»
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Аю-Даг»

Загальні відомостіРедагувати

Землекористувачем всієї території є Державне підприємство Алуштинське лісове господарство. На теренах заказника збереглись археологічні пам'ятки — руїни середньовічного храму Свв. Костянтина і Олени (VIII ст.-XVI ст.), руїни середньовічного монастиря в бухті Панаір {Х ст.-XV ст.), руїни середньовічного храму на Клісури (VIII ст.-XVI ст.), меморіальний комплекс Св. Івана Готського колишнього храму Апостолів Петра і Павла[1].

Площа заказника 527,0 га. Гора Аю-Даг відноситься до лаколітів. Вона виступає в море на 2,0-2,5 км і є витягнутою у північно-західному напрямку на 2,4 км та має висоту над рівнем моря 577 м. Зі сторони моря скельні схили помережані мисами і бухтами поміж ними.

Згідно з класифікацією Міжнародного союзу охорони природи заказник відносяться до IV — Територія збереження виду/місцеперебування, де дозволяється активне використання при умові збереження місцеперебування певного виду.

ОписРедагувати

 
Руїни церкви Свв. Костянтина і Олени
 
Скелі Аю-Дагу
 
Суничне дерево на Аю-Дазі
 
Ліс на вершині гори
 
Ліс у підніжжі гори

У заказнику зосереджено 577 видів рослин (біля п'ятої частини флори Криму)[2], з яких 44 види на теренах Криму є малопоширеними, 13 є ендеміками, 17 занесено до Червоної книги України (1994, 2009). Лише на Аю-Дазі зустрічаються капуста лісова кримська[3] (Brassica sylvestris subsp taurica) та дрок Вєри (Genista verae)

Пологіші схили гори зі сторони півострова і її вершина покриті засухостійкими ксерофітних заростями листяних кущів і низькорослих дерев заввишки 3-4 метри, по типу середземноморського шиблякового лісу[4]. Кореневі системи більшістю дерев, кущів цих лісів пристосовані до утримання ґрунтів на крутосхилах.

Серед них зустрічаються невеликі гаї сосни кримської (Pinus nigra ssp. pallasiana). Основними породами шиблякового лісу на вапняних схилах є невеликий дуб пухнастий (Quercus pubescens Willd.), дуб скельний (Quercus petraea), граб східний[5] ( Carpinus orientalis), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.). Поміж ними у другому ярусі лісів зустрічаються горобина звичайна (Sorbus aucuparia), берека (Sorbus torminalis Crantz), груша лохолиста[6] (Pyrus elaeagnifolia), дерен справжній (Cornus mas L.), держидерево звичайне (Paliurus), шипшина собача (Rosa canina L.).

У заказнику збереглось немало кримських реліктових видів рослин, таких, як занесене у Червону книгу єдине вічнозелене дерево на теренах України суничник дрібноплодий (Arbutus andrachne), якого з 40 локалізацій у Криму збереглось найбільше на Аю-Дазі — 111 дорослих дерев і 52 дерева підросту на 1 га. Вічнозелені хвойні ялівець високий (Juniperus excelsa) і ялівець колючий (Juniperus oxycedrus), що ростуть разом з більшістю дерев шиблякового лісу. Біля мису Монастирського знаходиться унікальний гай фісташки туполистої (Pistacia mutica), занесена до Червоної книги як вид на межі вимирання. Поряд любить рости вічнозелений напівчагарник іглиця колюча[7] (Ruscus aculeatus), жасмин кущовий[8] (Jasminum fruticans), ладанник кримський[9] (Cistus tauricus C. Presl.)

Аю-Даг використовують сезонно лебеді (Cygnus), журавлі (Gruidae), інші птахи для відпочинку при міграції перед чи після подолання Чорного моря. На горі було останнє місце гніздування в Криму орланів (Haliaeetus). Тепер у заказнику гніздяться мартини (Larus), деколи баклани (Phalacrocorax), у лісах горлиці (Streptopelia), сови (Strigiformes), сойки (Garrulus glandarius), дятли (Dendrocopos), синиці (Parus), дрозди (Turdus), горобці (Passeridae). З плазунів поширені вужі (Natrix), полози (Dolichophis), леопардовий полоз (Zamenis situla), ящірки (Lacertilia), жовтопузик (Pseudopus apodus), внесений до Червоної книги. З ссавців тут проживають дрібні мишоподібні гризуни (Muriformes), кажани (Microchiroptera), вивірки (Sciurus), їжаки (Erinaceidae), куниці (Martes), зайці (Lepus europaeus), борсуки (Meles meles), лисиці (Vulpes). У пошуках їжі зимою сюди заходять сарни європейські (Capreolus capreolus), олені (Cervus), Дикі кабани (Sus scrofa).

ДжерелаРедагувати

  • Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма, Симферополь, 1989 стор. 76-78 (рос.)

ПосиланняРедагувати

 
Схема туристичних маршрутів на горі Аю-Даг

ПриміткиРедагувати