Ахматова у Модільяні

Ахматова у Модільяні — малюнок, котрий створив художник Амедео Модільяні 1911 року.

«Ахматова у Модільяні»
Amedeo Modigliani Anna Akhmatova 1911.jpg
Творець: Амедео Модільяні
Час створення: 1911
Матеріал: папір, малюнок пером
Зберігається: Санкт-Петербург, Росія
Музей: Музей Анни Ахматової (Фонтанний будинок)

ІсторіяРедагувати

 
Збірка віршів А. Ахматової 1912 р.

Перебування в Петербурзі, котрий давно став культурним і художнім центром Російської імперії, наблизило і Анну Ахматову до художників. Вона уславилась як молода поетеса непересічного обдарування. Батько, флотський інженер, заборонив їй використовувати родинне прізвище Горенко в літературних творах і вона вимушено обрала псевдонімом прізвище її бабці з боку матері.

Худорлява і гостро стилістична пані доби сецесії приваблювала художників. Ахматова отримувала дружню допомогу від знайомих художників з молодих років. Так, першу збірку її поезій «Вечір», видану 1912 року[1], прикрашали Сергій Городецький (зробив обкладинку), та Євген Лансере, що створив фронтиспис[2].


Її індивідуальний образ закарбували як російські, так і іноземні митці. Художниця Дела-Вос-Кардовська подала її тендітною і замріяною пані, далекою від реальності, в сонячному пейзажі. Іконою сучасного на той час стилю постала Ахматова в портреті пензля Натана Альтмана 1914 року.

Напередодні Першої світової війни Анна Ахматова відвідала Париж і несподівано познайомилась із молодим художником-італійцем Амедео Модільяні. Люди однієї дворянської культури і виховання, вони знайшли чимало спільного. Ахматова позувала художникові і отримала в подарунок чотирнадцять малюнків, котрі привезла в Петербург. Більшість із них загинуть під час блокади. Зберігся той, де вона подана як уособлення чи то піфії, чи то сфінкса, що знає таємниче і непервершене.

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Эйхенбаум Б. Статьи о поэзии, Л., 1969
  • Озеров Л., Мелодика. Пластика. Мысль, «Литературная Россия», 1964, 21 авг.
  • Павловский А., Анна Ахматова. Очерк творчества, Л., 1966.

Тарасенков А. К., Русские поэты XX в. 1900–1955. Библиография, М., 1966.

  • Добин Е. С. Поэзия Анны Ахматовой, Л., 1968.
  • Жирмунский В. М. Творчество Анны Ахматовой. Л., 1973.
  • Чуковская Л. К. «Записки об Анне Ахматовой» в 3 т., YMCA-Press., 1976.
  • Памятники культуры. Новые открытия. 1979. Л., 1980 (ежегодник).

ПриміткиРедагувати

  1. журнал «Знание—сила», ноябрь, 1989
  2. журнал «Знание—сила», ноябрь, 1989

Див. такожРедагувати