Відкрити головне меню

Аульський плацдарм був зайнятий військами Степового та Південно-Західного фронтів на правому березі Дніпра поблизу села Аули Криничанського району Дніпропетровської області.

Аульський плацдарм
Дата: 26 вересня22 жовтня 1943
Місце: село Аули та околиці
Результат:
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Військові сили
СРСР СРСР
Третій Рейх Третій Рейх
Втрати
СРСР СРСР
тисячі вбитих та поранених
Третій Рейх Третій Рейх
тисячі вбитих та поранених, не менше 10 танків

Перебіг боївРедагувати

У ніч з 25-го на 26 вересня 1943 року передові підрозділи 46-ї армії приховано переправляються з району сіл Військове — Вовніги через Дніпро та захоплюють плацдарм, котрий мав по фронту до 1 кілометра по фронту та вглиб до 700 метрів. Другий загін висадився біля села Петро-Свистунове.

Шість розвідників на чолі з Сергієм Шпаковським двома човнами переправилися на східний берег Дніпра в районі сіл Аули і Сошинівка Верхньодніпровського району. Групі Шпаковського вдалося знищити нацистську бойову охорону на березі і увірватися в Сошинівку у той час, коли почала переправлятися стрілецька рота, німецькі сили в селі були вбиті, Шпаковський учергове раз отримав поранення, залишився на плацдармі, згодом вдостоєний звання Героя СРСР.

Протягом ночі з 26 на 27 вересня на плацдарм перекидаються головні сили 236-ї стрілецької дивізії, та відразу починають в атаку, у ході якої нацистські сили були вибиті із Сошинівки (нині село є зниклим) й до 5-ї години ранку зайняли село Церкву. Таким чином плацдарм було розширено у напрямі до Церкви на 2 кілометри — до північної окраїни, та вглиб на 1,5 км — до Сошинівки. Протягом доби дивізія вела запеклі бої за розширення плацдарму, було відбито 6 контратак, та при кінці дня залишилася на вихідному рубежі.

Уночі з 27 на вересня на плацдарм через Дніпро переправляється 31-ша стрілецька дивізія (командував полковник Костянтин Кирюшин). Її наступ на Аули значно полегшив становище 236-ї стрілецької дивізії на лівому фланзі.

28 та 29 вересня на плацдармі відбувалися бої із більшою напруженістю, було відбито численні німецькі контратаки та до настання темряви другого дня радянські війська самій йдуть в наступ і дещо покращують своє становище, просунувшись вглиб до 0,5 кілометра.

Протягом 1-го та 2 жовтня відбувалося з обидвох сторін перегрупування, уся дивізійна артилерія була переправлена на правий берег Дніпра; лише на окремих напрямах точилися бої за збільшення плацдарму — він сягнув вглиб 4 кілометрів, це дало змогу будувати біля Сошинівки понтонний міст для переправи армійських частин.

Від 3-го по 6 жовтня радянські сили намагалися розвинути наступ, однак без особливих успіхів, по чому переходять до оборони. Приблизна загальна площа зайнятого плацдарму склала 35 кілометрів квадратних.

22 жовтня після збільшення сил радянські війська — 353-тя стрілецька дивізія (командир — Федір Колчук) починають наступ з плацдарму та займають місто Верхньодніпровськ, а 25-го — Дніпродзержинськ.

ВшануванняРедагувати

По спогадах свідків тих подій, серед десантників переважали чорнопіджачники.

Генерал Василь Глаголев за успішні бої на Аульському плацдармі вдостоєний звання Героя СРСР, командир 236-ї стрілецької дивізії полковник Іван Фесін — нагороджений другою Золотою Зіркою.

22 вояки 236-ї стрілецької дивізії за бої на Аульському плацдармі стали Героями СРСР, загалом — 32. Серед героїв, зокрема

1959 року в селі Сошинівка було встановлено пам'ятник загинулим червоноармійцям, яких зазначалося понад 317.

1984 року на вшанування пам'яті в середній школі села Аули було відкрито музей бойової слави Аульського плацдарму. 7 травня 1985 року на колишньому Аульському плацдармі було урочисто відкрито монумент вшанування радянським воїнам.

25 жовтня 2013 року відбулося врочисте перепоховання останків іще 11 бійців, котрі загинули в часі боїв за Аульський плацдарм.

ДжерелаРедагувати