Атомна теплоелектроцентраль

Атомна теплоелектроцентраль — атомна електростанція, призначена для виробництва електричної енергії та тепла у вигляді пари та гарячої води.

Росія

ред.

Нині у Росії діють дві невеликі атомні теплоелектроцентралі: ПАТЕС та Білібінська АЕС — обидві на Чукотці.[1] На початку 2000-х планувалося створення атомної теплоелектроцентралі в Рикасисі (Приморський район Архангельської області) для забезпечення теплом та електроенергією Архангельська, Сєверодвінська та Новодвінська[2][3], але ці плани не здійснилися.

У довгостроковій перспективі атомні теплоенергоджерела мають зайняти провідне місце у тепло- та електрифікації великих міст, розташованих у північних регіонах.[4]

Крім спеціалізованих АТЕЦ, деякі атомні електростанції можуть відігравати певну роль теплопостачання. Наприклад, Ленінградська АЕС і Білоярська АЕС крім вироблення електрики також забезпечують низькопотенційним теплом і гарячою водою навколишні населені пункти.[5][6]

Україна

ред.

За радянських часів в Україні планувалося будівництво чотирьох АТЕЦ — Харківської[7][8], Одеської[9][10], Новоазовської[11][12] та Київської[13][14]. В частині випадків роботи були розпочаті лише частково, здебільшого супровідні підготовчі будівельні роботи, щодо інших взагалі не починали практичну реалізацію.

Станом на квітень 2024 року всі діючі атомні електростанції України забезпечують теплом свої міста-супутники в опалювальний період[15].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Электроэнергетика России. Часть третья: Атомная энергетика (рос.). geo.1september.ru. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012.
  2. И. Орлов. Атомная теплоэлектроцентраль помогает изменить жизнь в лучшую сторону // "Правда Севера"- архангельская областная газета : газета. — Архангельск : ООО «Издательский дом „Правда Севера“», 2003. — 3 октября. Архівовано з джерела 20 грудня 2016.
  3. Д. Горин. В Рикасихе построят атомную теплоэлектроцентраль // Ведомости Поморья : газета. — 2004. — 3 октября. Архівовано з джерела 5 березня 2016.
  4. Б. А. Габараев, Ю. Н. Кузнецов. Атомные теплоэлектроцентрали: перспективы строительства // Промышленные ведомости : газета. — Москва : Издатель - Экспертное некоммерческое партнерство "Редакция газеты "Промышленные ведомости", 2007. — Вып. 5—6 (3 октября). Архівовано з джерела 6 червня 2013.
  5. Атомные электростанции (рос.). bibliotekar.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 31 липня 2012.
  6. Общая характеристика Ленинградской АЭС (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 липня 2012.
  7. Nuclear Power Reactor Details - KHARKOV-1. Power Reactor Information System (англійською) . IAEA. Процитовано 11 вересня 2010.
  8. Nuclear Power Reactor Details - KHARKOV-2. Power Reactor Information System (англійською) . IAEA. Процитовано 11 вересня 2010.Постанова від 23 червня 1986 р. N 226 Про генеральний план розвитку м. Харкова. Рада міністрів Української РСР. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 11 вересня 2010.
  9. Nuclear Power Reactor Details - ODESSA-1. Power Reactor Information System (англійською) . IAEA. Процитовано 11 вересня 2010.
  10. Nuclear Power Reactor Details - ODESSA-2. Power Reactor Information System (англійською) . IAEA. Процитовано 11 вересня 2010.
  11. Атомная электростанция в Донбассе: быль или легенда? | Донецк: история, события, факты — Сайт о Донецке и его истории. web.archive.org. 24 липня 2022. Архів оригіналу за 24 липня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  12. Павлопольская площадка для строительства АЭС. www.chermalyk.narod.ru. Процитовано 9 вересня 2022.
  13. Winston, V. H. (1979). Leslie Dienes: The Soviet energy system: resource use and policies. In: Scripta series in geography (англ.). American Geographical Society of New York. с. 157, 161. ISBN 0470266295.
  14. Атомная энергия. Том 50, вып. 2. — 1981 — Электронная библиотека «История Росатома». elib.biblioatom.ru. 11 жовтня 2023.
  15. Рішення виконавчих комітетів про встановлення тарифу на теплову енергію та їх зміни. АТ «НАЕК «Енергоатом» (укр.). Процитовано 13 квітня 2024.