Ас (монета)
Ас — назва старовинної римської мідної монети, що карбувалася в Римі за часів Сервія Туллія, але з'явилася, ймовірно, лише на початку республіки.
Ас | |
Ас за часів республіки (бл. 270 до н. е.) | |
Країна | Стародавній Рим |
---|---|
Позначення одиниці | 𐆚 |
Ціна | 2,5 Сестерцій, 5 Квінарій, 10 Денарій, 12 унція, 6 Секстанс, 4 Квадранс і 3 Трієнс[1][2] |
Ас у Вікісховищі |
Як і всі інші грошові системи, римська була також пов'язана з вагою. Первинна форма середньоіталійського аса Aes Grave важила спочатку точно 1 римський фунт (лібра) — 327,45 грама. Але з плином часу і розвитком грошової системи він зменшувався і в пізніший час імперії зберіг лише 1/36 своєї початкової ваги.
Усі монети стародавньої Італії являли собою ас помножений чи розділений на певне число. Не тільки під час розділу монет, а й під час визначення міри, ваги, спадщини й відсотків одиницею брався ас і поділявся на 12 часток — унцій. Кожна частина розділеної одиниці мала свою особливу назву, наприклад:
Вартість аса (бл. 350 р. до н. е. — 210 р. до н. е.) ред.
- 1 ас = 12 унцій
- 1 ас = 6 секстансів (1 секстанс = 2 унції)
- 1 ас = 4 квадранси (1 увадранс = 3 унції)
- 1 ас = 3 трієнси (1 трієнс = 2 секстанси, 4 унції)
- 1 ас = 2 семіси (1 семіс = 2 трієнси, 6 унцій)
Вартість аса (бл. 211 р. до н. е. — 130 р. до н. е.) ред.
У часи введення срібного денарія та вже дещо зменшеній вартості аса в період від 211—130 рр. до н. е.:
Вартість аса (бл. 130 р. до н. е. — 27 р. н. е.) ред.
Зі 130 до 27 рр. до н. е.:
- 1 денарій (срібло) = 2 квінарії (срібло) = 4 сестерції = 16 асів
Вартість аса після монетної реформи Августа бл. 27 р. до. н. е ред.
Монетна реформа Октавіана Августа відбулась під час його правління, з 27 до 14 рр. до н. е.)
- 1 ауреус (золото) = 25 денаріїв (срібло)
- 1 денарій = 2 квінари (срібло)
- 1 квінарій = 2 сестерції (латунь, пізніше бронза)
- 1 сестерцій = 2 дупондії (латунь, пізніше бронза)
- 1 дупондій = 2 аси (мідь/бронза)
- 1 семіс = 2 квадранси (Мідь/бронза)
- 1 квадранс = 2 октанси (за Траяна)
Мідні монети відрізнялися одна від одної відомим традиційним карбуванням. Справжні римські монети мали на лицевій стороні голову якого-небудь бога, напр. Юпітера, а на зворотній стороні, наприклад, міг бути зображений корабельний ніс (т. зв. «морські» карбування) з цифровими вказівками вартості. Кульками (крапками) позначалося число унцій на дрібних частинах аса. Римські цифри карбувалися на асі та на кратних йому інших монетах.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: As (coin) |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Любкер Ф. Triens // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1412.
- ↑ Любкер Ф. Nummus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 930–931.