Азіма Чаттерджі (англ. Asima Chatterjee, бенг. অসীমা চট্টোপাধ্যায়; 23 вересня 1917 — 22 листопада 2006) — індійська вчена-хімік. Відома роботою в галузі органічної хімії та фітотерапії. Займалася дослідженнями алкалоїдів барвінку, створенням протиепілептичних та протималярійних препаратів. Чаттерджі також є авторкою численних робіт з лікарських рослин Індійського субконтиненту. Вона була першою жінкою, яка захистила докторську дисертацію в Індії.[9]

Асіма Чаттерджі
бенг. অসীমা চট্টোপাধ্যায়
Asima Chatterjee - Calcutta 1993-03-29 35.tif
Народилася 23 вересня 1917(1917-09-23)
Колката, Британська Індія[1][2][3]
Померла 22 листопада 2006(2006-11-22) (89 років)
Колката, Індія[4][3][5]
Країна British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Flag of India.svg Індія[6][7][8]
Діяльність хімікиня, ботанік, викладачка університету
Alma mater Калькуттський університет, коледж леді Брабурнd і Шотландський церковний коледжd
Заклад Калькуттський університет
Посада член Радж'я Сабхаd
Ступінь доктор наук
Вчителі Шатьєндранат Бозе
Членство Індійська національна академія наукd
Нагороди

БіографіяРедагувати

Асіма Чаттерджі (уроджена Мукерджі)[10] народилася 23 вересня 1917 року в місті Калькутта в Бенгалії. Вона була старшою з двох дітей лікаря Індри Нараяна Мукерджі та його дружини Камали Деві.[11] У 1936 році Асіма з відзнакою закінчила Шотландський церковний коледж при Калькуттському університеті.[12][13]

Азіма продовжила навчання в Калькуттському університеті. У 1938 році отримала ступінь магістра, а у 1944 році докторський ступінь з органічної хімії. Вона стала першою індійською жінкою, яка отримала ступінь доктора наук.[14] Її докторські дослідження було зосереджено на хімії рослинних продуктів і синтетичній органічній хімії.[15] Серед її наукових керівників у той час були Прафулла Чандра Рай та Шатьєндранат Бозе. Крім того, вона отримала досвід досліджень в Університеті Вісконсина-Медісона і Каліфорнійського технологічного інституту з Ласло Зехмайстером.[16]

Дослідження Чаттерджі зосереджувалися на хімії натуральних продуктів та розробці антиконвульсійних, протималярійних та хіміотерапевтичних препаратів. [8] Вона провела близько сорока років у дослідженні різних сполук алкалоїдів.[17] Вона також виявила антиепілептичні властивості в Marsilea minuta[18] та антималярійні властивості в рослинах Alstonia scholaris, Swertia chirata, Picrorhiza kurroa та Caesalpinia crista. Однак ці агенти не виявилися клінічно конкурентоспроможними з ліками, що використовувалися в цей час. Її робота стала основою для виробництва антиепілептичного препарату Ayush-56 та декілька протималярійних препаратів.[17]

Чаттерджі написала близько 400 статей, які були опубліковані в національних і міжнародних наукових журналах.[19]

НагородиРедагувати

  • Кавалер ордена Падма Бхушан (1975);
  • У 1961 році вона отримала премію Шанті Сварупа Бхатнагара з хімії, яка стала першою жінкою, яка отримала цю нагороду;
  • Доктор honoris causa декількох університетів;
  • Вона була призначена президентом Індії членом Радж'я Сабха (верхньої палати Індійського парламенту) з лютого 1982 року по травень 1990 року;
  • 23 вересня 2017 року пошукова система Google розгорнула 24-годинний Google Doodle на честь 100-річчя від дня народження Чаттерджі.[20]

ПриміткиРедагувати

  1. http://cn.ieonline.microsoft.com/knows/Asima%20Chatterjee
  2. https://www.triposo.com/section/Kolkata_Book_Fair
  3. а б http://www.medindia.net/patients/doctor_search/ophthalmology-doctors-kolkata.htm
  4. http://www.dnaindia.com/india/report-eminent-scientist-asima-chatterjee-dead-1065501
  5. http://www.vigyanprasar.gov.in/dream/January2013/DreamJanuary2013Eng.pdf
  6. NK S., PC G., AB K. et al. [Vogelin, a new flavonoid glycosid from Polygonum recumbens (fam. Polygonaceae), Vogelin, ein neues Flavonoid‐Glykosid aus Polygonum recumbens (Fam. Polygonaceae)] // Chemische BerichteJohn Wiley & Sons, 1971. — Vol. 104, вип. 11. — S. 3425–3428. — ISSN 0009-2940doi:10.1002/CBER.19711041108
  7. http://www.mapsofindia.com/science/indian-congress.html
  8. Gopinathan A. Bridging the gender gap in Indian science // Nature / P. Campbell, M. SkipperNPG, Springer-Verlag, 2009. — Vol. 460, Iss. 7259. — P. 1082. — 1 p. — ISSN 1476-4687; 0028-0836doi:10.1038/4601082A
  9. The Shaping of Indian Science. p. 1036. Indian Science Congress Association, Presidential Addresses By Indian Science Congress Association. Published by Orient Blackswan, 2003. ISBN 978-81-7371-433-7
  10. Chatterjee, Asima.; Parks, Lloyd M. (1 May 2002). The Structure of Verbenalin. Journal of the American Chemical Society 71 (6): 2249–2250. doi:10.1021/ja01174a506. 
  11. Asima Chatterjee And Her Pioneering Work In Medicinal Chemistry | #IndianWomenInHistory. Feminism in India (en-US). 2017-11-02. Процитовано 2018-01-20. 
  12. Some Alumni of Scottish Church College in 175th Year Commemoration Volume Scottish Church College, 2008, p. 584
  13. Chemistry alumni of Scottish Church College Архівовано 2009-04-06 у Wayback Machine.
  14. Smith, K.N. (23 September 2017). Today's Google Doodle Honors Chemist Asima Chatterjee. Forbes (en). Процитовано 2017-09-23. 
  15. valentinaproject (2014-08-06). Asima Chatterjee, chemist. The Valentina Project. Архів оригіналу за 2016-10-12. Процитовано 2016-10-11. 
  16. Nagarajan, K (2014). History of natural products chemistry in India.. Indian Journal of History of Science 49 (4): 377–398. 
  17. а б Jayaraj, Nandita. Asima Chatterjee, the Scientist Who Did So Much More in a Time of Less. The Wire (en-GB). Процитовано 2017-09-23. 
  18. Basak, Swati (May 2015). WOMEN, SCIENCE, EDUCATION AND EMPOWERMENT: ASIMA CHATTERJEE, THE GENIUS LADY. IMPACT: International Journal of Research in Humanities, Arts and Literature 3 (5): 133–138. ISSN 2321-8878. Процитовано 23 September 2017. 
  19. Keating, Fiona (2017-09-23). First Indian woman in history to be awarded a PhD for science would be 100 today. The Independent (en-GB). Процитовано 2017-09-23. 
  20. Https://dni24.com/exclusive/141160-v-novom-google-doodle-poyavilos-izobrazhenie-asimy-chatterdzhi.html