Астрагал сизий
| Астрагал сизий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Astragalus glaucus M.Bieb., 1808 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Astragalus dealbatus Pall. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Астрагал сизий[1] (Astragalus glaucus) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Румунії, Молдові, Україні, пд.-зх. Росії.
Опис ред.
Напівкущ (20)30–40 см заввишки, з потужним дерев'янистим підземним кореневищем. Стовбурці у нижній частині галузисті, вкриті коричнюватою корою. Листки 3–6 см завдовжки; листочки 3–6 парні, ланцетні, ланцетно-еліптичні або ланцетновидовжені, 1–2.5 см завдовжки, 3–6 мм завширшки, гострі, рідше тупі. Квітконоси в (1.5)2 рази довші за листки. Китиці головчасті, досить щільні, 2–5 см завдовжки, 7–18-квіткові. Чашечка трубчаста, волосиста. Віночок білуватий. Боби сидячі, видовжені, на верхівці витягнуті в косий, шилоподібний носик[2]
Поширення ред.
Поширений у Румунії, Молдові, Україні, пд.-зх. Росії[3][4].
В Україні трапляється у Причорномор'ї (Одеська обл.) — дуже рідко, у Криму — спорадично, місцями часто (Тарханкутський п-ів). Статус виду в Україні «вразливий»[2].
Примітки ред.
- ↑ Astragalus glaucus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Червона книга України. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 13.12.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13.12.2019. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 13.12.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |