Астрагал одеський

вид рослин

Астрага́л одеський (Astragalus odessanus Besser.) — рослина роду астрагал родини бобових.

Астрагал одеський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид:
A. odessanus
Біноміальна назва
Astragalus odessanus
Bess., 1822

Біологічні особливості виду ред.

Причорноморський ендемічний вид з фрагментованим ареалом, який скорочується.

Хамефіт. Напівкущ 40-100 см заввишки зі стрижневою кореневою системою. Стебла здерев'янілі на значній висоті, вкриті темнокоричневою корою, яка відшаровується. Річні пагони тонкі, опушені притиснутими двороздільними волосками. Листки непарнопірчасті, 3-7 см завдовжки, з 5-8 парами від довгасто-еліптичних до вузько лінійних листочків. Суцвіття головчаста густа багатоквіткова китиця 2-4 см завдовжки, чашечка трубчаста з лінійно-шилоподібними зубцями, густо опушена білими волосками з домішкою чорних, квітки червоно-фіолетові. Боби довгасті, притиснуто біловолосисті з домішкою дрібних чорних волосків. Цвіте у травні-липні, плодоносить у червні-серпні. Розмножується насінням.

Поширення і екологія виду ред.

Рідкісний вид. Росте в Північному Причорномор'ї, Правобережному степу (у межах підзони типчаково-ковилових степів та південної частини типчаково-ковиловорізнотравних степів), західній частинаі Лівобережного Злакового степу. Популяції займають незначні площі та характеризуються низькими показниками чисельності. Щільність 1-7 особин на 10 м2. Часто відсутні особини ранніх фаз онтогенетичного розвитку, у вікових спектрах домінують генеративні рослини. Особини в популяціях розміщені переважно дифузно, рідко утворюють невеликі скупчення. Вид рідкісний через фрагментарність ареалу, ізольованість популяцій, низька насіннєва продуктивність, слабка конкурентна спроможність виду, нездатність до вегетативного розмноження. Знищення екотопів в результаті розробок кар'єрів, випасання та рекреаційних навантажень.

Умови місцезростання: Відслонення вапняків, кристалічних порід, кам'янисто-щебенисті ґрунти, еродовані схили та осипища (у складі агломеративних угруповань і петрофітно-степових фітоценозів. Ксерофіт. Петрофіт.

Режим збереження ред.

Охороняється на території ПЗ «Єланецький Степ», низки ботанічних заказників та пам'яток природи. Необхідно розширити мережу заповідних об'єктів, вирощувати в ботанічних садах, здійснювати моніторинг популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань (формування кар'єрів, терасування та заліснення схилів).

Вирощують в Криворізькому ботанічному саду НАН України.

Класифікація ред.

Астрагал одеський у деяких джерелах розглядається як синонім Astragalus cornutus.[1]

Примітки ред.

Джерела ред.

Воронова, 2005; Дубовик, Крицкая, 1977; Клоков, 1953; Крицкая, Новосад, 2001.

Посилання ред.