Аскін Гайфутдін Гафіятович
Гайфутдін Гафіятович Аскін (10 жовтня 1924 року — 2007 рік) — командир гармати 43-го гвардійського артилерійського полку (15-а гвардійська стрілецька дивізія, 5-а гвардійська армія, 1-й Український фронт), гвардії сержант.
| Аскін Гайфутдін Гафіятович | |
|---|---|
| Народився |
10 жовтня 1924 Чурашево, Байгільдінська сільська рада, Нурімановський район[1] |
| Помер |
27 вересня 2007 (82 роки) Чурашево, Байгільдінська сільська рада, Нурімановський район, Башкортостан, Росія[1] |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Знання мов | російська |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    |
Біографія ред.
Народився 10 жовтня 1924 року в селі Чурашево Нурімановського району Башкортостану. Башкир. Освіта неповна середня. Член КПРС з 1944 року. Після закінчення ФЗН працював з січня 1941 року по липень 1942 року помічником оператора Уфимського нафтопереробного заводу.
В Червону Армію призваний в серпні 1942 року Сталінським райвійськкоматом міста Уфи і направлений у діючу армію. Гвардії сержант Аскін особливо відзначився 12 січня 1945 року при прориві оборони гітлерівців з Сандомирського плацдарму на річці Віслі (Польща) в районі села Паценув. Гайфутдін Аскін за день наступальних боїв знищив 3 станкових кулемети німців з прислугою і до 40 гітлерівців. Першим форсував річку Одер північніше міста Оппельн (Польща), брав участь у відбитті декількох контратак.
З нагородного листа на Гайфутдіна Аскіна: «25 січня 1945 р. на Одерському плацдармі воєн. заводу Біркенталь батарея була оточена німцями, особовий склад батареї був виведений з ладу і частково розсіяний, піхота супротивника нахабно рвалася до гармат, тов. Аскін організував кругову оборону — перебігаючи від однієї гармати до іншої, впритул розстрілював німців. До цього часу підійшла наша піхота. Товариш Аскін хоробрістю і мужністю відстояв гармати всієї батареї і при цьому знищив 4 станкових кулемети і до 60 гітлерівців».
Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8053) присвоєно Гайфутдіну Гафіятовичу Аскіну 27 червня 1945 року.
Після війни Гайфутдін Аскін повернувся на батьківщину, працював головою Укарлінської сільради Нурімановського району, секретарем Нурімановського райкому КПРС по зоні Нурімановської МТС. Жив у селі Чурашево Нурімановського району Башкортостану. Помер у 2007 році на 83-му році життя.
Нагороди ред.
- Медаль «Золота Зірка» (27.06.1945)[2]
- Орден Леніна (27.06.1945)
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (04.05.1945)[3]
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (06.04.1985)[4]
- Орден Червоної Зірки (08.02.1944)[5]
- Медалі
Пам'ять ред.
В честь Гайфутдіна Гафіятовича Аскіна названа вулиця в Красному Ключі.
Примітки ред.
- ↑ а б Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
- ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 12 березня 2017.
Посилання ред.
Аскін Гайфутдін Гафіятович. // Сайт «Герои страны» (рос.).