Арістонік

Арісто́нік (дав.-гр. Αριστονικος; р. н. невід. — 129 до н. е.) — син пергамського царя Евмена II і наложниці, що захопив владу в державі після смерті Аттала III і правив під іменем Евмена III. Очолив повстання рабів і міської бідноти проти Риму і місцевих рабовласників, яке охопило всю Малу Азію.

Арістонік
Народився	2 століття до н. е.
Помер	129 до н. е. Рим, Римська республіка
Діяльність	суверен
Знання мов	давньогрецька
Рід	Атталіди
Батько	Евмен II
Брати, сестри	Аттал III

Арістонік боровся за незалежність Пергаму і мріяв створити «державу Сонця», де пануватимуть рівність і свобода. Повстанці розбили військо каппадокійського царя Аріарата V і римського консула Публія Красса.

129 до н. е. консул Марк Перперна захопив Арістоніка у полон і відіслав його до Рима, де його було закатовано. Повстання було придушене військом консула Манія Аквілія.

Див. також

• Повстання Арістоніка

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.