Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга

Архідієце́зія Мю́нхена та Фра́йзінга (лат. Archidioecesis Monacensis et Frisingensis) — архідієцезія Римо-католицької церкви з центром у місті Мюнхен, Німеччина. До митрополії Мюнхена та Фрайзінга входять єпархії Аугсбурга, Пассау, Регенсбурга. Кафедральним собором архієпархії Мюнхена та Фрайзінга є Фрауенкірхе (собор Пресвятої Діви Марії). У Фрайзінгу розміщується співкафедральний собор Пресвятої Діви Марії та Святого Корбініана.

Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга
Archidioecesis Monacensis et Frisingensis
Frauenkirche München as seen from St. Peter.jpg
Обряд Латинський
Країна Німеччина Німеччина
Головне місто Мюнхен
Дата заснування 739
Площа єпархії 11.998 км²
Населення єпархії 3 425 000 осіб
Офіційний сайт erzbistum-muenchen-und-freising.de
CMNS: Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга у Вікісховищі
Карта архієпархії Мюнхена та Фрайзінга
Святий Корбініан
Палац Гольнштайн — резиденція архієпископів Мюнхена та Фрайзінга
Кардинал Рейнгард Маркс — сучасний ординарій архієпархії Мюнхена та Фрайзінга

ІсторіяРедагувати

716 року до Баварії прибув святий Корбініан, щоб заснувати там парафії католицької церкви. Він збудував на пагорбі поблизу Фрайзінга домініканський монастир. 739 року святий Боніфацій заснував у Фрайзінгу католицьку єпархію.

З 1239 року єпископи Фрайзінга мали світську владу. Єпархія Фрайзінга поширювала свою юрисдикцію на значну територію, включаючи сучасне італійське місто Сан-Кандідо. У середньовіччі єпархія Фрайзінга входила до складу митрополії Зальцбурга.

1803 року дієцезію Фрайзінга ліквідували в результаті німецької медіатизації. 1817 року після конкордату Ватикану з Баварією прийняли рішення про відродження дієцезії Фрайзінга в ранзі архідієцезії під новою назвою Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга. Планували включити до складу території архідієцезії Мюнхена та Фрайзінга територію ліквідованої дієцезії Кімзе. Архідієцезію Мюнхена та Фрайзінга канонічно започатковано 1 квітня 1818 року буллою Dei ac Domini Nostri Папи Римського Пія VII.

У лютому 1818 року першим архієпископом архідієцезії Мюнхена та Фрайзінга призначений Лотар Ансельм фон Гебсаттель, однак через суперечки з Ватиканом і місцевою владою він зайняв свою кафедру тільки 15 серпня 1821 року. Кафедральним собором архідієцезії став Собор Пресвятої Діви Марії. Свою резиденцію архієпископ розмістив у палаці Гольнштайн.

Ординарії архієпархіїРедагувати

Ординарії єпархії ФрайзінгаРедагувати

  • єпископ святий Корбініан Фрайзінзький (724 — 8.09.730);
  • єпископ Еремберт (730 — 1.01.749);
  • єпископ Йозеф фон Верона (березень 749 — 17.01.764);
  • єпископ Арбео (764–783/784);
  • єпископ Атто (783/784 — 810/811);
  • єпископ Гітто (810/811 — 834/835);
  • єпископ Ергенберт (835/836 — 854);
  • єпископ Анно (854/855 — 875);
  • єпископ Арнольд (875–883);
  • єпископ Валдо (883/884 — 903/906);
  • єпископ Утто (904/906 — 907);
  • єпископ Драгольф (907–926);
  • єпископ Вольфрам (926–937);
  • єпископ блаженний Лантперт (937/938 — 957);
  • єпископ Абрагам (956/957 — 993/994);
  • єпископ Готшалк фон Хогенау (994–1005);
  • єпископ Егельберт фон Моосбург (1005–1039);
  • єпископ Ніткер (1039–1052);
  • єпископ Елленгард (1052–1078);
  • єпископ Мегінвард (1078–1098);
  • єпископ Гайнріх I фон Фразінг (1098–1137);
  • єпископ Оттон Фрайзінгський (1138–1158);
  • єпископ Альберт I фон Гартгаузен (1158–1184);
  • єпископ Отто II фон Берг (1184–1220);
  • єпископ Герольд фон Вальдек (1220–1230);
  • єпископ Конрад I фон Тельз унд Хогенбург (1230–1258);
  • єпископ Конрад II, вільдграф фон Даун (1258–1278/1279);
  • єпископ Фрідріх фон Монтальбан (1279–1282);
  • єпископ Еміхо, вільдграф фон Віттельсбах (1282–1311);
  • єпископ Готтфрід фон Гексенаггер (1311–1314);
  • єпископ Конрад III дер Сендлінгер (1314–1322);
  • єпископ Йоганнес I Вульфінг (1323–1324);
  • єпископ Конрад IV фон Клінгенберг (1324–1340);
  • єпископ Йоганнес II Гак (1340–1349);
  • єпископ Альберт II фон Хогенберг (1349–1359);
  • єпископ Пауль фон Ягерндорф (1359–1377);
  • єпископ Леопольд фон Штурмберг (1377–1381);
  • єпископ Бертольд фон Вехінген (1381–1410);
  • єпископ Конрад V фон Гебенштрейт (1411–1412);
  • єпископ Германн фон Кіллі (1412–1421);
  • єпископ Нікодемус делла Скала (1421/1422 — 1443);
  • єпископ Гайнріх II Шлік (1443–1448);
  • єпископ Йоганнес III Грюнвальдер (1448–1452);
  • єпископ Йоганн IV Тульбек (1453–1473);
  • єпископ Сікст фон Таннберг (1473–1495);
  • єпископ Руперт фон дер Пфальц (1495–1498);
  • єпископ Філіп фон дер Пфальц (1498–1541);
  • єпископ Гайнріх II фон дер Пфальц (1541–1552);
  • єпископ Лео Лох фон Гількертсхаузен (1552–1559);
  • єпископ Моріц фон Сандізель (1559–1566);
  • єпископ Ернст фон Баєр (1566–1612);
  • єпископ Стефан фон Сайбольдсдорф (1612–1618);
  • єпископ Вейт Адам фон Гепек (1618–1651);
  • єпископ Альбрехт Сигізмунд фон Баєр (1651/1652 — 1685);
  • єпископ Йосиф Клеменс Баварський (1685–1694);
  • єпископ Йоганн Франц Еккер фон Капфінг унд Ліхтенек (1694/1695 — 1727);
  • кардинал Йоганн Теодор Баварський (1727–1763);
  • єпископ Клеменс Венцеслав Саксонський (1763–1768);
  • єпископ Людвіг Йозеф Фрайгерр фон Вельден (1768–1788);
  • єпископ Максиміліан Прокоп фон Торрінг-Єттенбах (1788–1789);
  • єпископ Йозеф Конрад Фрайгерр фон Шроффенберг (1789–1803);
    • Sede vacante (1803–1821);
    • єпископ Йозеф Якоб фон Геккеншталлер (1803–1818) — апостольський адміністратор;
    • Єпархію ліквідовано.

Ординарії архієпархії Мюнхена та ФрайзінгаРедагувати

ДжерелаРедагувати