Архітектура муїсків
Архітектура муїсків — будівлі цивільного та ритуального характеру, що зводилися в поселеннях чибча-муїсків в доколоніальний період. У своєму розвитку сильно поступалася архітектурним технікам інків, мая та ацтеків. Жодна будівля на сьогодні не збереглася: більшість знищили конкістадои, а потім природними явищами та часом. Про них можна судити за описами іспанських загарбників та перших хроністів.
Матеріал ред.
Будівельним матеріалом була деревина, очерет та глина. Більш міцна та якісна деревина переважно застосовувалася для зведення палаців володарів, знаті, храмів богів. Очерет йшов на дах. Глиняний розчин з соломою (саман) зміцнював стіни. Муїски не застосовували каміння при будівництві.
Особливості ред.
Будинки були двох видів: конічні та прямокутні. Перший складався з стіни округлої форми, в якій робилося декілька нешироких і витягнутих угору дверей, у палацах створювалися невеликі вікна. Навколо нього колом розташовувалися стовпи з міцного дерева, на яких тримається очеретяний дах. Останній мав конічну форму, звідси назва «конічні будівлі». Були доволі поширені в державі Баката та сусідніх з нею касікствах. Своїм виглядом нагадували маленькі замки. Тому Гонсало Хіменес де Кесада назвав місцевість Долиною замків.
Прямокутні будівлі складалися з декількох прямих стін, що покривалися зверху соломою або очеретом в горизонтальному вигляді, тому зовнішнє нагадують прямокутник.
Двері закривала велика ковдра, що робилася з бавовни, листя агави, очерету. Меблі були відсутні: замість столу ковдра, замість ліжка слугувала циновка з очерету, тростини або листя агави.
У голів громад (тибараке) та вождів (сибинтиба) будівлі були більш просторі, ще кращі в усаке (знаті). Будівля голови об'єднання була розкішним палацом, облицьованим золотими листами, прикрашеним різьбленням і настінним розписом. У порівняні з оселями простолюдинів та голів громад і вождів величчю відрізнявся храм Сонця в Іракі. Палац володаря об'єднання охоплювала огорожа. Навколо столиці будувалася потужна дерев'яна стіна з численними виходами для військ, торговців та звичайних мешканців.
Перш ніж опустити опори будинку в заготовлені для них ями, приносили людську жертву, щоб умилостивити богів. Під центральний стовп нового будинку правителя закладали тіло молодої знатної дівчини. І вважалося для неї великою честю померти за добробут усього народу. Потім починалося багатоденне свято, на яке запрошувалися жителі всього селища, а також бродячі блазні й витівники.
Джерела ред.
- PRECOLOMBIA Introducción al estudio del indígena Colombiano. Autor: Teresa Arango Bueno Ed. Sucesores de Rivadeneyra S. A. 1954
- Fundación Misión Colombia: Historia de Bogotá, Conquista y Colonia. Tomo 1 Salvat-Villegas editores, Bogotá, Colombia 1989. ISBN