Відкрити головне меню

Архипенко Євген Порфирович

Євге́н Порфи́рович Архи́пенко (*15 березня (2 березня) 1884, Кагарлик — †14 липня 1959, Дорнштадт) — український політичний і державний діяч доби УНР. Міністр земельних справ. Один із лідерів Української Народно-Республіканської Партії.

Архипенко Євген Порфирович
Arkhipenko Yevhen.jpg
Народився 15 березня 1884(1884-03-15)
Кагарлик, Київська округа, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 1959
Дорнштадт
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність Пасічник, письменник

Також вчений-агроном, видавець. Діяч української політичної еміграції.

БіографіяРедагувати

Народився в місті Кагарлик (сучасна Київська область). В 1906-09 роках видавав українські журнали «Українське бджільництво» у Петербурзі та «Рілля» (1910) у Києві. В 1912 р. з співробітниками часопису "Рілля" створив Українську Селянську Партію (УСП). Був одним з лідерів Української Народно-Республіканської Партії. Приват-доцент Київського Українського Державного університету.

5 квітня 1918 року Рада народних міністрів Української Народної Республіки висунула його кандидатуру на посаду товариша (заступника) міністра земельних справ УНР.

За Директорії — міністр земельних справ в уряді Сергія Остапенка (лютийквітень 1919 року). В 1919-20 роках — міністр земельних справ в уряді Бориса Мартоса та міністр народного господарства в уряд В'ячеслава Прокоповича.

Наприкінці квітня 1919 року разом з членами Української Партії Соціалістів-Самостійників підтримував спробу державного перевороту, який очолив отаман Володимир Оскілко.

З 1921 року перебував в еміграції в Польщі. Видавав часопис "Сільський Світ" у Львові - Перемишлі. До 1928 року видавав на Волині журнал «Український пасічник», друкований орган кооперативу «Рій». Численні документи,особисті матеріали того періоду зберігаються в Національній бібліотеці Варшави. З 1944 року жив у ФРН.

Автор підручників з пасічництва та наукових праць, присвячених геральдиці.Ініціював і фактично очолив розбудову Української Родовідної Установи і видання часопису "Рід та Знамено", залучивши до співпраці відомих вчених з генеалогії та геральдики, як М. Міллер, В. Сенютович-Бережний, М. Битинський та ін. Малюнки гербів інколи виконував відомий маляр В. Кричевський. За кілька років до смерті заходився видавати часопис "Селянин України"

Помер у місті Дорнштадт.Великий його архів був пересланий і зберігається в Колумбійському університеті Нью-Йорка.

ДжерелаРедагувати