Археоціати
Час існування: Ранній-пізній Кембрій
Archaeocyatha.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Первинні багатоклітинні (Prometazoa)
Тип: Губки?, (Spongia)
Археоціати (Archaeocyatha)
Vologdin, 1937
Синоніми
Cyathospongia Okulitch, 1935

Pleospongia Okulitch, 1935

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Archaeocyatha
Fossilworks: 189980

Археоціа́ти (Archaeocyathida) — група викопних безхребетних тварин; будовою скелета і способом живлення близькі до губок. Це найдавніші рифоутворюючі тварини. Відомо понад 400 видів в усіх частинах земної кулі, що жили 520—443,7 млн років тому. Переважно знахідки скам'янілостей археоціатів знаходяться на території сучасних Сибіру, Китаю, узбережжях Північної Америки, Марокко, південної Австралії. Археоціати є провідними формами кембрійських відкладів.

МорфологіяРедагувати

 
1 — інтерваллюм, 2 — центральна порожнина, 3 — внутрішня стінка, 4 — пора, 5 — септ, 6 — зовнішня стінка, 7 — основа

Археоціати формою нагадували порожнисті келихи чи роги різного розміру, відкриті згори. Досягали 8-15 см завдовжки та 1-1,25 см у поперечнику. Найбільші представники сягали 30-60 см заввишки. Могли мати різну форму: циліндричну, конічну, блюдцеподібну, іноді мішковидну. Деякі археоціати являли собою групи «келихів», які росли зі спільної основи.

Тіло археоціатів мало вапняний скелет, що складався з пористих пластинчастих утворень. Скелет мав одну (у найменш організованих представників) або дві (внутрішню і зовнішню) стінки. Пори зовнішньої стінки були дрібніші, ніж внутрішньої, за формою вони могли бути округлими, овальними, прямокутними або шестигранними. На внутрішній стінці в деяких видів розташовувалися відростки. Між стінками знаходилася порожнина інтерваллюм, у одних видів позбавлена скелетних елементів, у інших містила септи — прямі пористі перегородки, що з'єднують внутрішню і зовнішню стінки. У Неправильних археоціатів інтерваллюм був заповнений теніями — викривленими пористими пластинками.

До поверхні археоціати кріпилися за допомогою розгалуженої основи. В одних видів вона мала висоту 2-5 мм, у інших охоплювала келих на висоту до 13-15 мм[1][2].

Спосіб життяРедагувати

Археоціати жили в теплих прибережних кембрійських морях, прикріпляючись до карбонатного субстрату (переважно строматолітів) на глибині 20-30 метрів, максимум — до 100 м. Вони фільтрували воду, пропускаючи її крізь пори зовнішньої стінки, та випускаючи крізь інтерваллюм[1]. Різні розміри пор у різних видів свідчать, що археоціати харчувалися завислими у воді часточками й планктоном не однакового розміру. Вони займали численні екологічні ніші, часто навіть у межах того самого рифу[3]. Археоціати формували порівняно невеликі рифи 10-30 метрів у діаметрі та до 3 м заввишки[1].

У середньому кембрії археоціатів витіснили звичайні губки та корали[2].

ТаксономіяРедагувати

 
Скам'янілості археоціата Ethmophyllum whitneyi

Клада Archaeocyatha традиційно поділена на підкласи Правильних (Regulares) і Неправильних (Irregulares)[4]:

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Palaeos Metazoa: Porifera: Archaeocyatha - 1. palaeos.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 16 травня 2020. 
  2. а б Prothero, Donald R. (5 листопада 2013). Bringing Fossils to Life: An Introduction to Paleobiology (англ.). Columbia University Press. с. 311–312. ISBN 978-0-231-53690-5. 
  3. Antcliffe, Jonathan B.; Jessop, William; Daley, Allison C. (2019-09). Prey fractionation in the Archaeocyatha and its implication for the ecology of the first animal reef systems. Paleobiology (англ.) 45 (4). с. 652–675. ISSN 0094-8373. doi:10.1017/pab.2019.32. Процитовано 16 травня 2020. 
  4. Fossilworks: Archaeocyatha. fossilworks.org. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 16 травня 2020. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати