Археологія Кривого Рогу
Кам'яна доба ред.
Первісні люди на території сучасного Криворіжжя з'явилися ще за кам'яної доби. Про це свідчать гостроконечник, знайдений при розкопках у селі Радіонівка, сокири, виявлені в міжріччях Саксагані та Інгульця.
Знахідки поселення й майстерні у Ковалівській балці у колишньому Верньодніпровському повіті біля Кривого Рогу, що увійшли до «Каталогу колекції старожитностей А. Н. Поля» були подаровані Одеській спілці історії та старожитностей. Велика колекція четвертинної фауни, включала 88 предметів - вістря, ножи, фрагмент дротика.[1]
Мідна доба ред.
В одному з курганів, розкопаних на лівому березі річки Інгулець до жовтневого перевороту 1917 року, виявлено посудину з відмуленої глини з вушками, що належить до пам'яток Трипільської культури[2].
Бронзова доба ред.
Розвиненішими були племена так званої катакомбної культури, які з'явилися на території Криворіжжя в першій половині II тисячоліття до Р. Х. Вони займалися переважно скотарством. У XV—XII століттях до Р. Х. з'являються скотарсько-землеробські племена зрубної культури, важлива роль у господарській діяльності яких належить саме землеробству. Досягає розквіту в цей період і бронзово-ливарне ремесло. А на початку І тисячоліття до Р. Х. на території всього Придніпров'я з'являються вироби з заліза. Особливого поширення вони набули в Північному Причорномор'ї, де з'явилися у VII ст. до Р. Х. кочові скіфські племена.
Залізна доба ред.
У IX—VII століттях до Р. Х. на Криворіжжі жили кімерійці.
У II ст. після Р. Х. в степи Криворіжжя зі своїми стадами рушили сармати. Археологічні дослідження доводять наявність торговельних зв'язків між сарматами, які населяли в той час цю територію, і стародавніми греками, зокрема з островом Родос, розташованому в східній частині Середземномор'я[3]. На території сучасного Криворіжжя знайдено також поселення скотарів та землеробів так званої черняхівської культури. Найвідомішими похованнями того періоду є поховання біля Христофорівки.
Раннє середньовіччя ред.
На початку н. е. Причорномор'я населяли землеробські племена — слов'яни (анти), що залишили пам'ятки пеньківської культури. Південні околиці східнослов'янських земель займали територію, яку займає нині Криворіжжя.
У IX—XII ст. на східнослов'янських землях існувала вже могутня держава — Русь. У період феодальної роздробленості територія сучасного Криворіжжя, як і все Південне Причорномор'я, називалося Диким полем. У цей історичний період ця територія була майже не заселена.
Примітки ред.
- ↑ Исследование памятников палеолита на территории Приднепровья | Днепропетровский национальный исторический музей. ru.museum.dp.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
- ↑ Реєстр пам'яток трипільської культури — Дніпропетровська область. Портал Косівщини. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
- ↑ У Кривому Розі виявлені унікальні археологічні знахідки епохи сарматів (рос.) . kri.com.ua. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.