Архангельський Андрій Дмитрович
Андрі́й Дми́трович Арха́нгельський (8 грудня 1879 — †16 червня 1940) — російський радянський геолог, академік АН СРСР.
| Архангельський Андрій Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
26 листопада (8 грудня) 1879 Рязань, Російська імперія[1] |
| Помер |
16 червня 1940[1] (60 років) Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія Російська республіка.svg){kind=small} Російська СФРР.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | геолог, викладач університету, ботанік |
| Галузь | геологія |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd |
| Науковий ступінь | доктор природничих наук |
| Вчене звання | професор[d], Список академіків АН СРСР і академік АН СРСР[d] |
| Науковий керівник | Павлов Олексій Петрович |
| Вчителі | Павлов Олексій Петрович |
| Знання мов | російська[2] |
| Заклад | МДУ і Імператорський Московський університетd |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Автограф |
 |
Закінчив Московський університет у 1904; з 1934 — директор Геологічного інституту АН СРСР.
Праці ред.
Автор ґрунтовних праць з геології СРСР. Архангельський провадив геологічні роботи в багатьох районах країни, в тому числі на пн.-зх. окраїні Донбасу, на Чернігівщині і Керченському п-ові. Детально розробив стратиграфію верхньої крейди Руської платформи.
Архангельський — творець порівняльної літології, на підставі якої з'ясував історію розвитку Чорного моря, геологічну будову його дна, а також розробив оригінальні теорії походження нафти і бокситів, що сприяли успішним розшукам родовищ цих копалин, в тому числі і в Україні.
Відзнаки і нагороди ред.
Премія ім. В. І. Леніна, 1928.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Архангельский Андрей Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.