Вікіпедія

Остеоартроз

хвороба суглобів
(Перенаправлено з Артроз)

Остеоартро́з (новолат. osteoarthrosis, від грец. το οστεον — кістка, το αρθρον — суглоб; синоніми: деформуючий остеоартроз (ДОА), артроз, деформаційний артроз) — дистрофічне захворювання суглобів, яке розвивається через дегенерацію суглобового хряща.

Остеоартроз
Спеціальність сімейна медицина, ортопедія і ревматологія
Симптоми артрит[1]
Препарати ібупрофен[2], Глюкозамін[2], valdecoxibd[2], флурбіпрофен[2], кетопрофен[2], oxaprozind[2], Мелоксикам[2], індометацин[2], диклофенак[2], (RS)-fenoprofend[2], sulindacd[2], tolmetind[2], етодолак[2], діфлунізалd[2], напроксен[2], піроксикам[2], Целекоксиб[2], набуметон[2], Рофекоксиб[2], ацетилсаліцилова кислота[2], tolmetind[3], етодолак[4], tepoxalind[5], піроксикам[6], sulindacd[7], (RS)-fenoprofend[8], кетопрофен[9], набуметон[10] і флурбіпрофен[11]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 M15-M19, M47
OMIM 165720
DiseasesDB 9313
MedlinePlus 000423
eMedicine

med/1682 orthoped/427 pmr/93

radio/492
MeSH D010003
SNOMED CT 227588009
CMNS: Osteoarthritis у Вікісховищі

Етіологія ред.

Розрізняють первинний та вторинний остеоартроз.

У виникненні первинного остеоартрозу грає роль пошкодження суглобового хряща при травмах, статичних перевантаженнях (зайва вага), тривалих нерівномірних навантаженнях (сколіоз хребта, плоска стопа), генетична схильність.

Вторинний остеоартроз внаслідок передуючих захворювань суглобів: хронічні артрити, остеохондропатії, вроджені дисплазії, повторні гемартрози (при гемофілії) та ін.

Патогенез ред.

У генезі остеоартрозу провідне місце займають пошкодження хондроцитів, втрата еластичності хряща, виникнення мікротріщин та проникнення через них у хрящ ряду ферментів синовіальної рідини. При цьому разом із деструкцією хряща відбувається його регенерація, часто нерівномірна та зайва, а також зміни субхондріальної кістки з розростанням крайових остеофітів, фіброзом синовіальної оболонки, склерозом та зморщенням капсули суглоба. Іноді виникає реактивний синовіт внаслідок подразнення синовіальної оболонки шматочками некротизованого хряща.

Клінічні прояви ред.

Захворювання проявляється болем у суглобах під час руху, навантаженнях та зміні погоди, скутістю після відпочинку. Іноді виявляється деформація уражених суглобів. Зона ураження:

  • колінні і тазостегнові суглоби;
  • плеснофаланговий суглоб перших пальців стоп;
  • міжфалангові суглоби кистей рук.

Клінічна картина остеоартрозу:

  • болі в уражених суглобах
  • скутість в ураженому суглобі після спокою, не перевищує 30 хвилин
  • різний ступінь порушення рухливості суглоба при виконанні окремих рухів
  • відчуття нестабільності в ураженому суглобі
  • функціональні обмеження, аж до зниження працездатності у просунутих випадках
  • больові точки навколо суглоба
  • збільшення обсягу ураженого суглоба
  • крепітація при русі, а деколи розвитку блокади суглоба — малорухомість

Біль і порушення рухливості — головні ознаки остеоартрозу. Протягом деформівного артрозу розрізняють 3 стадії:

  • I стадія характеризується стомлюваністю кінцівки, помірним обмеженням рухів в суглобі, можливий невеликий хрускіт. В спокої і невеликому навантаженні болі відсутні. Зазвичай виникають болі на початку ходи — «стартові болі» або після тривалого навантаження. Рентгенологічно виявляється звуження суглобової щілини (відстань між суглобними поверхнями стегнової і великої гомілкової кістки) за рахунок субхондрального склерозу.
  • II стадія характеризується наростанням обмеження рухів, які супроводжуються хрускотом. Виражений больовий синдром, зменшується тільки після тривалого відпочинку. З'являється деформація суглоба, зменшується маса м'язів, обмеження нормальної рухливості в суглобі, кульгавість. Рентгенологічно виявляється звуження суглобової щілини в 2-3 рази порівняно з нормою, виражений субхондральний склероз, остеофіти в місцях найменшого навантаження.
  • III стадія характеризується майже повною втратою рухливості в суглобі, зберігаються тільки пасивні колихальні рухи, виражене порушення згинальної рухливості. Болі зберігаються і в спокої, не проходять після відпочинку. Можлива нестабільність суглоба. Рентгенологічно — суглобова щілина майже повністю відсутня. Суглобова поверхня деформована, виражені крайові розростання. Виявляються множинні кісти в субхондральних зонах суглобових поверхонь.

Лікування ред.

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2019)

Зменшення навантаження на уражені суглоби, застосування засобів, що покращують кровообіг та метаболізм у суглобових тканинах, зменшують прояви реактивного синовіту. Призначають біостимулятори (алое, склоподібне тіло, румалон) в/м по 1 мл щоденно або через день упродовж 25 днів. Курс лікування проводять 2 рази на рік: 1 раз румалон та 1 раз склоподібне тіло або алое. Біостимулятори протипоказані при алергічних реакціях та пухлинах. Для покращення загального та місцевого кровообігу застосовують періодично но-шпу та нікошпан. Для купування спазму м'язів рекомендують центральні міорелаксанти.

Методи лікування деформівного остеоартрозу можна розбити на три великі групи:

Немедикаментозне лікування.

 
Деякі види вправ, рекомендовані у разі остеоартрозу.

Медикаментозне лікування.

  • Базисна терапія.
  • Нестероїдні анальгетики.
  • Лікування синовіту.
  • Хірургічне лікування включає:
  • артроскопічну операцію у молодих пацієнтів,
  • коригувальну остеотомію кістки,
  • ендопротезування суглоба при 3-4 стадії артрозу.

Лікування хворого з остеоартрозом має бути комплексним.

Подальша лікувальна тактика:

  • механічне розвантаження уражених суглобів
  • зменшення запалення
  • запобігання прогресуванню захворювання

Профілактика ред.

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)

Неправильна постава, незручне положення за столом (партою), тривале нерухоме положення під час виконання письмових робіт призводить до викривлення хребта. Це у дівчаток трапляється значно частіше, ніж у хлопчиків. Хребет безпосередньо зчленований із тазом і незабаром його викривлення призводить до порушення рівномірного навантаження на таз. Внаслідок цього він компенсує нерівномірне навантаження зміною свого положення: таз нахиляється в той чи інший бік. Оскільки формування тазу закінчується у період статевої зрілості, і до 15-16-річного віку кістки його ще дуже пластичні й податливі, то викривлення хребта зрештою може призвести до стійкої асиметрії тазу. Зміна форми тазу, кутів нахилу його кісток (крижів, лобкових дуг), характеру зчленування між хребтом і крижами змінює розподіл навантаження на ноги та, окрім того, у майбутньому у дівчаток, може призвести до ускладнень під час пологів[12].

Примітки ред.

  1. ↑ Disease Ontology — 2016.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц NDF-RT
  3. ↑ Inxight: Drugs Database
  4. ↑ Inxight: Drugs Database
  5. ↑ Inxight: Drugs Database
  6. ↑ Inxight: Drugs Database
  7. ↑ Inxight: Drugs Database
  8. ↑ Inxight: Drugs Database
  9. ↑ Inxight: Drugs Database
  10. ↑ Inxight: Drugs Database
  11. ↑ Inxight: Drugs Database
  12. ↑ О.Г.Пап, Б.Й.Школьник, Я.П.Сольский — Гигиена женщины, Здоровья, Киев, 1967, с.30-31. (рос.)

Джерела ред.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2019)
  • Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1986.

Додаткова література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Остеоартроз&oldid=40413660