Артеменків
Арте́менків (Желібівський — протягом 1797—1861) — село Срібнянської селищної громади Прилуцького району Чернігівської області. Розташоване на лівому березі р. Тростянця (правої притоки р. Лисогору) за 5 км від містечка Срібне. Населення становить 149 осіб.
| село Артеменків | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Чернігівська область | ||
| Район | Прилуцький район | ||
| Громада | Срібнянська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA74080150040044007 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1797 | ||
| Населення | 149 | ||
| Площа | 0,52 км² | ||
| Густота населення | 286,54 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 17302 | ||
| Телефонний код | +380 4639 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°42′00″ пн. ш. 32°51′51″ сх. д. / 50.70000° пн. ш. 32.86417° сх. д.Координати: 50°42′00″ пн. ш. 32°51′51″ сх. д. / 50.70000° пн. ш. 32.86417° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
169 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 17300, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, смт Срібне, вул. Миру, 43/а | ||
| Карта | |||
  Артеменків | |||
 Артеменків | |||
| Мапа | |||
| |||
На південь від села розташоване заповідне урочище «Микитівщина».
Історія ред.
Вперше згадується 1797 року як хутір Глинського повіту (1782—1796), потім Прилуцького повіту (1797—1923).
Хутір Желібівський ред.
Хутір заснований як власницький, яким залишався до 1861 року. Назва походить від першого поселенця — Желіби. В рік першої згадки у хуторі проживало 6 душ чоловічої статі податкового населення.
Найдавніше знаходження на мапах 1826-1840 рік як Жалібовський.[1]
1859 року хутір згадується як Желібівський (Артеменків), мав 5 дворів, 15 жителів[2], приписаних до парафії Воздвиженської церкви[3][4] м. Срібного. [5]
Хутір Артеменків ред.
З 1861 року хутір носить назву Артеменків. 1866 року тут зафіксовано 6 дворів селян-власників, 6 хат, 29 жителів.
У 1910 році у хуторі 12 господарств (з них козаків - 1, селян - 10, інших непривілейованих - 1), налічується 71 житель (у тому числі 1 тесляр, 1 візник, 13 поденників, 13 займалися іншими несільськогосподарськими заняттями, інші - зайняті у землеробстві на 16 десятинах придатної землі. Входив до Срібнянської волості другого стану.[6]
Артеменків ред.
У 1923 році село підпорядковане Срібнянській сільраді. 1925 року тут 11 дворів, 36 жителів, 1930 - 34 двори, 175 жителів, 1996 - 75 дворів, 165 жителів.[7]
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,97% |
| російська | 4,03% |
Посилання ред.
- Погода в селі Артеменків [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 115, 545-6 и 633 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Артеменкове (Желібівський) // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 38
- ↑ Артеменкове (Желібівський) // Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – С. 38
- ↑ Артеменкове (Желібівський) // Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – С. 38
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |