Артеменко Анатолій В'ячеславович

Артеменко Анатолій В'ячеславович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	25 лютого 1984; Нова Лішня
Смерть	29 жовтня 2015 (31 рік); Сватове
Поховання	Іваничівський район
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Інженерні війська
Формування	12 ОПОЗ
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анато́лій В'ячесла́вович Арте́менко (нар. 25 лютого 1984(19840225) — пом. 29 жовтня 2015) — солдат 12-го окремого полку оперативного забезпечення Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артеменко.

Життєпис ред.

Народився 25 лютого 1984 року в селі Нова Лішня Волинської області. Згодом разом з родиною мешкав у місті Нововолинськ Волинської області. До 6 класу навчався у загальноосвітній школі села Нова Лішня, потім – у загальноосвітній школі міста Нововолинськ. В останні роки мешкав у селі Грибовиця Волинської області.

Влітку 2015 року добровольцем мобілізований до лав Збройних сил України. Пройшов військову підготовку на Яворівському військовому полігоні. Служив сапером інженерно-саперного відділення 2-ї інженерної роти 12-го окремого полку оперативного забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А3814, місто Новоград-Волинський Житомирської області).

З літа-осені 2015 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

29 жовтня 2015 року ближче до вечора через вибух боєприпасів на польовому складі ЗСУ у Сватовому виникла пожежа; від детонації осколки снарядів розліталися по місту, зазнало пошкоджень багато будівель. Загинули солдати Тарас Ковальський, Станіслав Майоренко та Анатолій Артеменко (тіла Артеменка та Майоренка знайшли 2 листопада). Були й втрати серед цивільних — 1 загиблий та 1 поранений.

7 листопада 2015-го похований на кладовищі села Нова Лішня.

Залишилися сестра та вагітна дружина Світлана Лисенко. 25 листопада 2015 року у Анатолія народилася донька Богдана.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)^[1]

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]