Довга Балка

Селище Довга Балка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Краматорський район
Рада	Іллінівська сільська громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка	Довга Балка
Основні дані
Населення	944
Поштовий індекс	85140
Телефонний код	+380 6272
Географічні координати	48°29′17″ пн. ш. 37°36′24″ сх. д. / 48.48806° пн. ш. 37.60667° сх. д.Координати: 48°29′17″ пн. ш. 37°36′24″ сх. д. / 48.48806° пн. ш. 37.60667° сх. д.
Висота над рівнем моря	129 м
Водойма	річка Лозова ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Костянтинівка
Селищна влада
Адреса	85140 Донецька область, Краматорський район, с-ще Довга Балка, вул. Центральна, 6а
Голова селищної ради	Прокудін Олексій Анатолійович
Карта
	Довга Балка
	Довга Балка

До́вга Ба́лка (до 2016 — Артема) — селище Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області, Україна.

Географія ред.

Селищем протікає річка Лозова.

Загальні відомості ред.

Відстань до центру громади становить близько 10 км і проходить автошляхом місцевого значення. Землі селища межують із Костянтинівкою. Поруч колись розташовувався зенітно-ракетний комплекс середньої дальності дії С-75.

Історія ред.

Селище було засноване наприкінці ХІХ ст. німцями-колоністами. Прізвища першопоселенців — Дік, Енс, Вінгерт.

Теперішній будинок селищної ради — німецький. Нещодавно зруйновано ще одну німецьку будову — «стару школу», яка насправді першопочатково була житловим будинком. Німецьке кладовище зруйноване в радянські часи. На його місці збудовано Будинок культури.

У селі діяли молочарня, цегельня, млин. Досі збереглись силосні вежі. Під час Першої світової війни або ж у перші повоєнні роки німці виїхали (можливо, були депортовані царським урядом). Сусіди почали громити колонію та розбирати будівлі. Щоб врятувати їх господарство від занепаду мешканці села створили комуну. У 1920 р. радянська влада конфіскувала майно комуни та створила «радгосп № 14» (нині — ТОВ «Артема-9», яке визнано банкрутом і не працює).

1929 р. радгосп було реорганізовано та перейменовано на радгосп № 9 імені Артема. Під час Голодомору 1932—1933 рр. селище стало прихистком для кількох сімей із голодуючих сіл.

Освіта ред.

У селі працює дитячий садок № 5 «Берізка» та Степанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів^[1] відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації^[2].

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення селища становило 944 особи, з них 64,94 % зазначили рідною мову українську, 34,11 % — російську, 0,53 % — білоруську та 0,11 % — вірменську мову^[3].