Арракіс

вигадана пустельна планета зі всесвіту «Дюна», яка є ключовою поміж усієї серії

Арракіс[1] (англ. Arrakis, [əˈræk[непідтримувані символи]s])[2] — також неофіційно відома як Дюна (англ. Dune), а пізніше названа як Ракіс (англ. Rakis) — вигадана пустельна планета, що фігурує у франшизі «Дюна» Френка Герберта. Перший роман Герберта з цієї серії, Дюна 1965 року, вважається одним з найкращих науково-фантастичних романів усіх часів, і його часто цитують як „найбільш продаваний науково-фантастичний роман в історії“.

Арракіс
Arrakis
Arrakis (Dune).jpg
Візуалізація планети Арракіс
Інші назви Дюна, Ракіс
Автор(и) Френк Герберт
Жанр Наукова фантастика
Тип Пустельна планета
Раси Фримени[en]
Відомі місця Арракін
Населення

Приблизно 14 000 000:

  • 4 млн поселенців й військових
  • 10 млн фрименів
Перша поява Дюна (1965)
Остання поява Хробаки Дюни[en] (2007)

У Дюні ця планета є батьківщиною Фрименів[en] (мандрівників Дзенсунні), а згодом — імперською столицею імперії Атрідів[en]. Арракіс — третя планета, що обертається навколо зірки Канопус, навколо неї обертається два супутники, один з яких має альбедо-візерунок, що нагадує пустельну мишу-кенгуру Муад'Діб, а інший — має розмітку, що нагадує людську руку.

Навколишнє середовищеРедагувати

Поверхня Арракіса складалася майже виключно з сухих дюнних пустель, звідси й інша назва планети — Дюна (див. Дюни)[1]. Різні вивітрені гірські хребти простягалися по всій планеті, руйнуючи пустелі й приховуючи обмежені місцеві форми життя. Поверхня планети також була всіяна скельними виступами[1].

Атмосфера складалася з азоту і кисню в кількостях, досить сумісних, щоб дозволити людям жити на планеті без дихального обладнання[1]. Спосіб отримання атмосферного кисню, достатнього для підтримки обмеженого біологічного життя, полягає в метаболізмі піщаних хробаків, який діє як фабрика з виробництва кисню[1].

Величезні запаси води розташовувалися глибоко в горах планети, а також в незліченних піщаних болотах. Невеликі кількості водяної пари існували в атмосфері та збиралися за допомогою вітрових пасток[1].

Північний полюс планети розташовувався на великій скельній плиті та був оточений гірськими хребтами[1]. Таким чином, він був захищений від вторгнення піщаних хробаків, поки фримени на чолі з Полем Атрідом не використовували атомні бомби, щоб зруйнувати більшу частину захисної стіни незадовго до того, як він проголосив себе імператором[1].

Ця географія в поєднанні з більш м'яким кліматом робила людське житло на полюсі більш комфортним і пояснювала наявність столиці Арракіна[1].

ЛокаціїРедагувати

АрракінРедагувати

Столиця і найбільше місто Арракіса, розташовується недалеко від Північного полюса планети, в основному на масиві скельних порід[1]. Це, в поєднанні з захистом, що забезпечується захисною стіною, запобігало будь-яким вторгненням піщаних хробаків[1]. Крім надання керівнику впливу бази операцій, основною діяльністю в Арракіні була торгівля з групами та окремими особами з інших світів, а також це місто було місцем збору деяких Boondocks, що віддавали перевагу більш "культурному" або "екзотичному" життю[1]. За той час, поки втрачені поверталися з розсіювання, назва міста скоротилася до Кін[1].

На Арракіні розташовувався розкішний палац, який був "урядовим особняком за часів старої імперії"; до прибуття Атрідів[en] на Арракіс там жили права рука імператора Граф Фенрінґ і його дружина Марго[1]. Лето I обрав Арракін місцем свого правління, тому що "це було невелике місто, яке було легше стерилізувати й захищати."[1]

ПередісторіяРедагувати

 
Арракіс у фільмі Девіда Лінча Дюна (1984)

У романі Браяна Герберта і Кевіна Джеймс Андерсона Пол Дюни[en] (2008) стверджується, що першими відомими мешканцями Арракіса були Муадру, які завезли на планету піщаних хробаків. У них були поселення по всій галактиці, які раптово зникли; мандрівники Дзенсунні з'явилися пізніше, зрештою ставши Фрименами. У романі Пол зауважує: "Певно, існує лінгвістичний зв'язок між Фрименами і Муадру."

ТезкиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати