Арнольд Володимир Ігорович

Володимир Ігорович Арнольд (нар. 12 червня 1937(19370612) Одеса — 3 червня 2010, Париж) — російський математик, академік РАН.

Арнольд Володимир Ігорович
рос. Владимир Игоревич Арнольд
В. І. Арнольд
В. І. Арнольд
Народився 12 червня 1937(1937-06-12)[1][2][…]
Одеса, Українська РСР, СРСР[4][5][…]
Помер 3 червня 2010(2010-06-03)[7][1][…] (72 роки)
Париж, Іль-де-Франс[4][8][…]
·перитоніт
Поховання Новодівичий цвинтар
Місце проживання Москва, Росія
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Національність єврей
Діяльність математик, тополог, викладач університету, фізик
Alma mater Московський університет
Галузь математика
Заклад Московський університет, Математичний інститут ім. В. А. Стєклова РАН
Звання академік Російської академії наук
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Колмогоров Андрій Миколайович
Аспіранти, докторанти Alexander Varchenkod, Victor Goryunovd, Emil Horozovd, Vladimir Mikhailovich Zakalyukind, Alexander Giventald, Boris Shapirod, Фок Володимир Олександрович, Васильєв Віктор Анатолійович, Sabir Medzhidovich Gusein-Zaded[10], Jacques-Olivier Moussafird[10], Sergei Vladimirovich Chmutovd[10], Petr Evgen'evich Pushkar'd[10], Ricardo Uribe-Vargasd[10], Mauricio Demian Garayd[10], Vadim I. Matovd[10], Mikhail Zalmanovich Shapirod[10], Oleg Nikolaevich Karpenkovd[10], Rivkut Bogdanovd[10], Alexander Shoshitaishvilid[10], Mikhail Borisovich Sevryukd[10], Inna Scherbakd[10], Eduard Grigorievich Belagad[10], Gianmarco Capitaniod[10], Ernesto Rosales Gonzálezd[10], V. I. Bachtind[10], Vladimir Vladimirovich Fockd[10], Ilya Aleksandrovich Bogaevskyd[10], Aleksey Aleksandrovich Davydovd[10], Elena Evgenievna Landisd[10], Maksim Eduardovich Kazaryand[10], Andrei Mikhailovich Leontovichd[10], Oleg Gennadievich Galkind[10], Oleg Mikhailovich Myasnichenkod[10], Aleksandr Kh. Rakhimovd[10], Vyacheslav Dmitrievich Sedykhd[10], Yurii Vitalievich Chekanovd[10], Mikhail Borisovich Mishustind[10], Emmanuel Ferrandd[10], Francesca Aicardid[10], Fabien Napolitanod[10], Adriana Ortiz-Rodríguezd[10] і Sergei Konstantinovich Landod[10]
Членство Лондонське королівське товариство, Академія наук НДР, Французька академія наук, Національна академія наук США, Російська академія наук, Академія наук СРСР, Американська академія мистецтв і наук і Європейська академія[11]
Відомий завдяки: теорема КАМ, дифузія Арнольда, тринадцята проблема Гільберта
Батько Арнольд Ігор Володимирович
Нагороди
Ленінська премія — 1965
Домашня сторінка
Особ. сторінка mi.ras.ru/~arnold

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Арнольд Володимир Ігорович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Син відомого математика-педагога Ігоря Володимировича Арнольда.

Володимир Арнольд закінчив Московський університет (1959). У 26 років він доктор фізико-математичних наук, а через рік професор. Багато років працював у Математичному інституті ім. В. А. Стєклова РАН і в IX Паризькому університеті.

Відомість у світі математики Володимир Арнольд здобув будучи студентом третього курсу механіко-математичного факультету МДУ, коли йому вдалося довести, що будь-яка неперервна функція декількох змінних може бути подана у вигляді суперпозиції скінченного числа неперервних функцій двох змінних. На основі рішення Арнольда його вчителю Андрію Колмогорову вдалося вирішити тринадцяту проблему Гільберта. Давид Гільберт припускав, що не кожна функція трьох змінних може бути зведена до суперпозиції функцій двох змінних.

Спільно з А. М. Колмогоровим опублікував низку важливих статей з проблеми стійкості динамічних систем, за які вони у 1965 році отримали Ленінську премію. Зокрема є співавтором так званої теореми Колмогорова-Арнольда-Мозера, що є однією з основних в теоріях динамічних систем та хаосу.

Основні праці ученого стосуються диференціальних рівнянь, функціонального аналізу, теорії функцій дійсного змінного, теорії особливостей гладких відображень і теоретичної механіки. Багато його робіт заклали основи для цілих напрямків в математичній науці, наприклад К-теорії. Станом на 2009 рік Володимир Арнольд був найцитованішим російським вченим у світі.

Автор низки монографій і навчальних посібників.

З 1986 року Володимир Ігорович починає працювати головним науковим співробітником Математичного інституту імені В. А. Стєклова РАН. Через чотири роки, стає академіком АН СРСР.

У 1995—1998 посідав посаду віце-президента Міжнародного математичного союзу. Після чого два роки очолював Московське математичне товариство. Арнольд був заступником головного редактора журналу «Функціональний аналіз і його застосування».

Нагороди та визнанняРедагувати


На честь Володимира Арнольда було названо астероїд 10031 Владарнольда, відкритий у Кримській астрофізичній обсерваторії.

Книги Володимира АрнольдаРедагувати

  • В. И. Арнольд Дополнительные главы теории обыкновенных дифференциальных уравнений. — М.: Наука, 1978.
  • В. И. Арнольд Математические методы классической механики. — 3-е изд.. — М.: Наука, 1989. — 472 с.
  • В. И. Арнольд. Обыкновенные дифференциальные уравнения, М. 2000
  • V. I. Arnold, Mathematical Methods of Classical Mechanics, Springer-Verlag (1989), ISBN 0-387-96890-3
  • V. I. Arnold, Geometrical Methods In The Theory Of Ordinary Differential Equations, Springer-Verlag (1988), ISBN 0-387-96649-8
  • V. I. Arnold, Ordinary Differential Equations, The MIT Press (1978), ISBN 0-262-51018-9
  • V. I. Arnold, A. Avez, Ergodic Problems of Classical Mechanics, Addison-Wesley (1989), ISBN 0-201-09406-1
  • V. I. Arnold, Теория катастроф (російською), 4th ed. Moscow, Editorial-URSS (2004), ISBN 5-354-00674-0
  • V. I. Arnold, Yesterday and Long Ago, Springer (2007), ISBN 978-3-540-28734-6.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/science-obituaries/7886200/Vladimir-Arnold.html
  3. а б http://www.theguardian.com/science/2010/aug/19/v-i-arnold-obituary
  4. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119540878 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Anosov D. B., Bolibrukh A. A., Faddeev L. D. та ін. Vladimir Igorevich Arnol'd (on his sixtieth birthday) // Russian Mathematical SurveysIOP Publishing, 1997. — Т. 52, вип. 5. — С. 1117–1139. — ISSN 0036-0279; 1468-4829; 0042-1316; 2305-2872doi:10.1070/RM1997V052N05ABEH002106
  6. This Mathematical Month - June: A Brief Look at Past Events and Episodes in the Mathematical CommunityАмериканське математичне товариство.
  7. http://www.heraldsun.com.au/news/breaking-news/numbers-up-as-top-mathematician-vladimir-arnold-dies/story-e6frf7jx-1225875367896
  8. Vladimir Arnold dies at 72; Russian mathematician // Chicago TribuneChicago: Tribune Publishing, 2010. — ISSN 2165-171X; 1085-6706
  9. ARNOLD: Swimming Against the TideАмериканське математичне товариство, 2014. — ISBN 1-4704-1699-9
  10. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал Математична генеалогія — 1997.
  11. https://www.ae-info.org/ae/User/Arnold_Vladimir
  12. Премія Московського математичного товариства
  13. http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/47101.html
  14. Book of Members, 1780-2010: Chapter A. American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 25 April 2011. 
  15. Указ Президента Российской Федерации от 4 июня 1999 года № 701 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников Российской академии наук». // Официальный сайт Президента России. Процитовано 2016-08-14. 
  16. Указ Президента Российской Федерации от 12 мая 2008 г. № 753. Архів оригіналу за 2010-06-07. Процитовано 2010-06-03. 

ПосиланняРедагувати