Вікіпедія

Армандо Тровайолі

Італійський композитор

Армандо Тровайолі (італ. Armando Trovajoli, також італ. Armando Trovaioli; 2 вересня 1917(19170902), Рим — 28 лютого 2013, Рим) — італійський піаніст, диригент, композитор. Один з найвідоміших авторів музики до італійського кіно, особливо в жанрі італійської комедії.

Армандо Тровайолі
Armando Trovajoli
Зображення
Зображення
Армандо Тровайолі. 1960
Основна інформація
Дата народження2 вересня 1917(1917-09-02)
Місце народженняРим
Дата смерті28 лютого 2013(2013-02-28) (95 років)
Місце смертіРим
Роки активності1940 — 2001
ГромадянствоІталія Італія
Професіїпіаніст, композитор, диригент, кінокомпозитор, джазмен, аранжувальник Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаНаціональна академія Санта-Чечілія Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано
Жанрджаз
ПсевдонімиArmando Trovajoli Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональна академія Санта-Чечілія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
У шлюбі зП'єр Анджелі Редагувати інформацію у Вікіданих
trovajoli.it
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Армандо Тровайолі народився у сім'ї скрипаля й у віці чотирьох років почав грати на скрипці. Навчатися грати на фортепіано почав у шість років у музичній Академії Святої Цецілії в Римі, де також вивчав композицію під керівництвом Анджело Франческо Лаваньїно. З 1937 року грав як піаніст у джазовому оркестрі Рокко Грассо. З 1939 року працює з оркестром Сесто Карліні, який тоді був однією з найвідоміших італійських джазових формацій.[1]

Після Другої світової війни Тровайолі поєднував свою діяльність у джазі та легкій музиці з музичним навчанням у консерваторії, яку закінчив у 1948 році. У 1949 році він представляв Італію на Міжнародному джазовому фестивалі[de] в паризькому концертному залі Плеєль, де тоді виступали також такі музиканти, як Сідней Беше, Чарлі Паркер та Майлз Девіс.

У 1950 році він почав записувати грамофонну платівку з назвою «Музика для вашої мрії» (Musica per i vostri sogni). Пізніше у співпраці з П'єро Морганом (П'єро Піччоні) він створив цикл радіопередач з такою ж назвою — одну з перших спроб в Італії продемонструвати джазову музику для фортепіано зі струнним оркестром.

Поступово Тровайолі під псевдонімом «Ватро» почав писати пісні. У 1951 році американський продюсер італійського походження Діно де Лаурентіс запропонував йому написати музику для фільму режисера Альберто Латтуади «Анна»[it]. Пісня Тровайолі з цього фільму — «Чорний веселу́н» (El Negro Zumbon [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.]) стала світовим шлягером. У цьому ж році на запрошення Національної академії святої Цецилії в Римі з нагоди річниці смерті Джорджа Гершвіна (1898—1937) він як соліст виконав його фортепіанний концерт та Рапсодію у стилі блюз[en]. Оркестром Академії святої Цецилії диригував Віллі Ферреро[it].

У 1953 році він написав музику до фільму «Дві ночі з Клеопатрою» і диригував під час фестивалю італійської пісні «Санремо», де тріумфував своїм аранжуванням пісні-переможниці «Viale d'autunno» у виконанні Карли Боні[2].

Вибрана фільмографія

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Армандо Тровайолі. Життя [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.] matteofirmi.wordpress.com (італ.)
  2. ↑ Carla Boni — Viale d'autunno — Festival di Sanremo 1953 [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.] youtube.com (італ.)

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Армандо_Тровайолі&oldid=43262587