Арлін Дал
Арлін Дал (англ. Arlene Dahl; 11 серпня 1925, Міннеаполіс, Міннесота — 29 листопада 2021, Нью-Йорк) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Мати Лоренцо Ламаса.
| Арлін Дал | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Arlene Dahl | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Arlene Carol Dahl | |||
| Народилася |
11 серпня 1925[4][5][6] Міннеаполіс, Міннесота, США | |||
| Померла |
29 листопада 2021[7] (96 років) Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[8] | |||
| Громадянство |
 США | |||
| Діяльність | акторка театру, телеакторка, кіноакторка, модель, колумністка, підприємиця, художниця по костюмах, бізнесвумен | |||
| Alma mater | Міннесотський університет і Washburn High Schoold | |||
| Роки діяльності | 1947 — 2012 | |||
| Чоловік |
Лекс Баркер (1951—1952), Фернандо Ламас (1954—1960), Крістіан Р. Холмс (1960— 1964), Алексіс Ліхейн (1964—1969), Ронсвіл Шаум (1969—1976), Марк Розен (1984) | |||
| Діти | Лоренцо Ламас[9] | |||
| IMDb | nm0006428 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
|
| ||||
 Арлін Дал у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Арлін Керол Далі народилася 11 серпня 1925 року у Міннеаполісі, штат Міннесота, в родині норвезьких іммігрантів Рудольфа Дала та Ідель, в дівоцтві Свон. З дитиства захоплювалася театром, відвідувала ораторські курси та уроки танців. Після закінчення школи вступила до місцевої драматичної трупи, одночасно працюючи моделлю. Нетривалий час навчалася в Університеті Міннесоти, після чого переїхала до Чикаго, а потім до Нью-Йорка, де грала на сцені і була помічена голлівудським агентом. Її справжній кінодебют відбувся 1947 року в музичному фільмі «Моя дика ірландська роза» Девіда Батлера, після успіху якого студія Metro-Goldwyn-Mayer уклала з нею довготривалий контракт. Надалі в неї були головні ролі у фільмах «Панування терору» (1949) Ентоні Манна, «В тилу ворога» (1950) Сема Вуда, «Три маленькі слова» (1950) Річарда Торпа, «Відтінок червоного» (1956) Алана Двона, «Фортуна — це жінка» (1957) Сідні Гілліата, «Подорож до центру Землі» (1959) Генрі Левіна.
На початку 1950-х років познайомилася з актором Лексом Баркером, за якого вийшла заміж 16 квітня 1951 року, і розлучилася наступного року. 1954 року вдруге вийшла заміж за аргентинського актора Фернандо Ламаса. 1958 року у подружжя народився син Лоренцо Ламас, який теж став актором. Після народження сина Дал в основному завершила свою кар'єру, хоча й продовжувала з'являтися у другорядних ролях в кіно та на телебаченні. Пізніше працювала журналісткою та заснувала власну лінію білизни та косметики. Після розлучення з Ламасом 1960 року акторка ще чотири рази виходила заміж та народила ще двох дітей — доньку Крістіну Керол Холмс від третього чоловіка Крістіана Холмса, техаського нафтовика, та сина Ронсвіла Андреаса Шаума від п'ятого чоловіка Р. Шаума. Її останньою роллю в кіно стала роль матері головного героя у виконанні Лоренцо Ламаса у відеофільмі «Ніч воїна» (1991). Її внесок до американської кіноіндустрії відмічено іменною зіркою на Голлівудській алеї слави. 1984 року вийшла заміж за дизайнера Марка Розена, з яким вони проживали між Нью-Йорком та Вест-Палм-Біч, штат Флорида, і шлюб з яким тривав до самої смерті акторки.
Арлін Дал померла 29 листопада 2021 року в себе вдома у Нью-Йорку в 96-річному віці[10].
Вибрана фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1947 | ф | Моя дика ірландська роза | My Wild Irish Rose | Роза Донован |
| 1948 | ф | Наречена божеволіє | The Bride Goes Wild | Тіллі Сміт Олівер |
| 1948 | ф | Південний янкі | A Southern Yankee | Салліван Везербі |
| 1949 | ф | Панування терору | Reign of Terror | Мадлон |
| 1950 | ф | В тилу ворога | Ambush | Енн Дюверел |
| 1950 | ф | Три маленькі слова | Three Little Words | Ейлін Персі |
| 1951 | ф | Без зайвих запитань | No Questions Asked | Елен Сейберн Джесман |
| 1952 | ф | Золоті Кариби | Caribbean Gold | Крістін Барклай Макалістер |
| 1953 | ф | Діамантова королева | The Diamond Queen | королева Майя |
| 1954 | ф | Світ жінки | Woman's World | Керол Телбот |
| 1956 | ф | Відтінок червоного | Slightly Scarlet | Дороті Лайонс |
| 1957 | ф | Фортуна — це жінка | Fortune Is a Woman | Сара Мортон Бренвілл |
| 1959 | ф | Подорож до центру Землі | Journey to the Center of the Earth | Карла Гетеборг |
| 1964 | ф | Поцілунки для мого президента | Kisses for My President | Доріс Рейд Вівер |
| 1969 | ф | Шлях до Катманду | The Pleasure Pit | Лорін |
| 1970 | ф | Загарбники землі | Land Raiders | Марта Карденас |
| 1979—1987 | с | Човен кохання | The Love Boat | різні персонажі |
| 1981 | с | Острів Фантазій | Fantasy Island | Амелія Шелбі |
| 1981—1984 | с | Одне життя, щоб жити | One Life to Live | Люсінда Шенк Вілсон |
| 1991 | ф | Ніч воїна | Night Of The Warrior | Іді Кін, мати Майлза |
| 1995—1997 | с | Ренегат | Renegade | Вірджинія Бідл / Елейн Карлайл |
| 1995 | с | Всі мої діти | All My Children | леді Люсіль |
| 1999 | с | Ейр Америка | Air America | Синтія Гарленд |
Примітки ред.
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137573995 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ GeneaStar
- ↑ Roglo — 1997. — 9000000 екз.
- ↑ Legendary Actress Arlene Dahl, Mother Of Lorenzo Lamas, Dies At Age 96
- ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2021. — P. A21. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)