Відкрити головне меню

Аркадій Іванович Аркадьєв (Кудерко; *7 лютого 1907, Одеса — †30 червня 1993, Львів) — український радянський актор. Народний артист УРСР (1951). Народний артист СРСР (1977). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

Аркадьєв Аркадій Іванович
Псевдо Аркадьев
Народився 25 січня (7 лютого) 1907
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Помер 30 червня 1993(1993-06-30) (86 років)
Львів, Україна
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність актор, театральний режисер
Alma mater Одеська національна музична академія імені Антоніни Нежданової
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист СРСР Народний артист УРСР Сталінська премія
IMDb nm0035023

Могила А. І. Аркадьева і Кіри Сергіївни Байбакової, заслуженої артистки України (1927—2004).

БіографіяРедагувати

На сцену вступив 1925 р. в Одеський районний драматичний театр. Закінчив Одеський музично-драматичний інститут (1927, курс Л. Лазарєва), нині — Одеська національна музична академія імені Антоніни Нежданової).

У 19321935 працював у Дніпропетровському російському драматичному театрі. З 1935 — у Київському театрі Червоної Армії (1944 року разом з театром переїхав до Одеси, де театр існував як театр Одеського військового округу, а 1954 — до Львова, де театр став відомий як Львівський театр Прикарпатського ВО).

РодинаРедагувати

Перша дружина Олександра Костянтинівна, син Юрій Аркадьєв.

Друга дружина: Кіра Сергіївна Байбакова (19272004), заслужена артистка України, актриса Львівського театру Прикарпатського ВО. Похована поряд з чоловіком.

ТворчістьРедагувати

Найкращі ролі: Пеклеванов («Бронепоїзд № 14—69» Іванова), Юліус Фучік («Прага залишається моєю» Буряківського), Кудряш («Гроза» Островського).

Грав у фільмах: «Всадники» (1939), «Моряки» (1939, Свєтлов), «Сім'я Януш» (1941), «В далекому плаванні» (1945, боцман Никифоров і Нептун), «Син полку» (1946, полковник), «Голубі дороги» (1947, Калаченко, капітан), «Миклухо-Маклай» (1947), «Золотий ріг» (1948, професор Ігнатьєв), «Лілея» (1958), «Наш спільний друг» (1961, Андрій Хомич), «Російський ліс» (19631964, Книшев), «Твій сучасник» (1967), «Довга дорога в короткий день» (1972, «Ні пуху, ні пера» (1973, Федір Васильович, головна роль), «Агонія» (1975, Михайло Володимирович Родзянко, голова Державної думи).

Відзнаки і нагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Аркадьев Аркадий Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати